А про любов можна безконечно розмовляти , писати , говорити , бо ще і ще хочеться чути , на різних мовах навіть незрозумілих , в різних формах навіть неможливих , бо любов ... Хто не живе любовю просто не розуміє як правильно жити !
Коли промовляє любов , все мовчить . Пташки затихають слухаючи музику серця , вітер замовкає і боїться навіть пошепки щось казати , а ніжність квітів тільки жаліє про те що все минає і краса також ...
Всі почуття . Все тут є . І тому важко говорити коли авторка сама все каже так трепетно , ніжно , чисто , ласкаво . Прямо голубить словами . Від щирості ... просто немає слів ...
НАПИСАНО СУПЕР , бо аж тепер всі визначили значущість автора , але так на відмінно ніхто і не оцінив . Мабуть тому що така поезія вражає прямо в серце і треба шанувати такі поезії і вчитися !!!!!!!