Задивлена у небо, ніби в люстро, в уяві твій малюю силует. Хоч ти не принц. І я не попелюшка. Але звучить у серці той сонет… І серце – повне музики і казки, і віри в чудо, бо любов моя горить так ясно, спалюючи маски. Хоч ти не принц, не попелюшка я… Я не боюся, що проб’є дванадцять і все мине, розтане, як туман – я творю казку у своєму серці. Я кожен крок змальовую сама. Опівночі шепну тобі на вушко: шукай мене, якщо любов жива!... Хоч ти не принц, а я не попелюшка – ми від природи здатні на дива…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
