Поодинці давно сидимо І тому неспокійно мені. Відчуває вже серце само, Свою першу любов в Ірпені... Катю, повірте мені, краще, мабуть, не скажеш не тільки в коментарі. Привіт мамі. У віршах ви схожі. Може, так і повинно бути?..
Зрозуміло, у кого пішла дочка. У вас обох вірші дуже мелодійні, не надумані, таке відчуття, що написався вірш на одному подиху. Хто в кого зараз вчиться? Гарно!!! Піду писати на нього музику, тому-що читала вірша вже під неї.
Катрусю, ти б завела сторінку для мами і розміщувала б там її вірші. Не можуть же вони мати автора "Катрусина мама"! А якщо вона не дуже знається у комп"ютері, то веди сторіночку ти, тоді ми звертатимося до автора напряму. Як ідея? А вірш гарний, нехай мама ще пригадає щось із старого та й нове не заважатиме!
Дуже вдячна, Тамарочко, тільки у мами зовсім мало віршів було, може, 5-10 за все життя, та й ті забулися, на жаль. А зараз уже важкувато писати після багаторічної перерви. А щодо комп"ютера, та мама у мене майже хакер - навіть доводиться пароль собі ставити, щоб вона нічого зайвого не прочитала чи не побачила!
А про любов можна безконечно розмовляти , писати , говорити , бо ще і ще хочеться чути , на різних мовах навіть незрозумілих , в різних формах навіть неможливих , бо любов ... Хто не живе любовю просто не розуміє як правильно жити !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
2
