Вірю, Сашко, вірю, але ніяк зарадити сьогодні не можу - потрібно набратися терпіння і чекати на наступну зустріч, а вона буде у нас обов'язково! Мені сподобався твій вірш.
Повеселила ти, Людмило, мене своїм коментарем. Спробую зараз підняти настрій собі та оточуючим мене людям, хоч бажання робити це саме сьогодні у мене не було ніякого, та й вірша іншого уже був готовий розмістити на сайті... Щиро вдячний тобі за те, що пробуєш повернути гарний настрій людині тоді, коли у неї одні прикрощі...
Не знаю, не знаю... Вчора читав твій коментар, вчора була моя відповідь... Слова вчорашні уже не зітреш, відповідав тобі щиро, образи на тебе ніякої не маю, правда, може, знову розсудливості та зваженості не вистачило, нічого - буває...
Олексію, думаю і я нерідко та багато над чим, але від тих думок радості не додається, а тут іще депутати повертаються із зіпсованих їм відпусток, телевізор бубнить позад мене, і ліньки вимкнути його, але співчуття до них ніякого немає, немає веселощів від власних запізнілих думок про наше життя і власні кроки по його дорогах... Дякую тобі, Олексію.
Цікаво мені, а як прокоментує ці рядки Медбрат?.. Я чудово розумію про що мова, і тому раджу знаходити позитив у будь - якій порі року, в будь який період життя. Хоч рідко, але так нам вдається зробити, чи не так, Людмило?..
Вибачаю, Людмило, навіть приємно на душі стало від такої "крадіжки", правда. Сьогодні щось подібне було на нашому радіо - назвали композитора і виконавця, а автора слів забули, або просто не захотіли це робити, вважаючи, мабуть, що моє прізвище і так досить відоме у Вишгороді. Принтер маю, папір також, але не розумію, як це гарно оформити і передати, невже самому приїхати до іменинниці?.. Поясни, будь-ласка... Дякую.
Пишу про молодість,говорять - загравати починає старий, а коли говориш про те, чим сьогодні живеш - молодим не до снаги... Жінці, героїні вітання, сьогодні виповнилося 55 років. Я не говорю, що моє вітання безлоганне, тож мені хотілося б від тебе почути щось подібне для жінки цього віку, або просто дай пораду, як написати краще. Дякую тобі.
Діждемося, Людмило, і холодну зиму, а там і весна теплом наші серця збентежить, пори року просто летять по колу і так швидко, що боюся загубитися у тому стрімкому леті, упасти від головокружіння і більше не підвестися на ноги. Дякую тобі.
А ви нікому не пропонували цю п'єсу? Читав, уявляв ваших героїв, хотілося б побачити її у виконанні, забарвлену кольорами і звуками, із живими героями, бо вона того варта!
Може, замахнуся колись на подібне сам, але, боюся, що талану та терпіння не вистачить. Попри поетичні недоліки, а вони у творі присутні, Алло, починаючи з четвертого рядка, ваша робота захоплює, примушує поважати автора уже за те, що всеодно написати краще, переконаний у цьому, дуже важко, а вам це, завдяки умінню і знанням, легко вдалося. Дякую вам. Чудова річ!
Згадалося, як раніше доньку на кілька неділь проводжав із валізкою більшою за неї. Говорив малій, що тут батько допоможе, а там? А там, сміялася, не твоя турбота! Життя!!!
Я радий, Оксано, що тобі зрозуміла моя думка, що слова вірша подобаються. Мені також сьогодні, в обідню пору, було приємно його перечитувати багато разів на прохання рідні. Це той випадок, коли не соромно за написане...
Дуже люблю його оповідання, такі глибокі за змістом і прості для сприйняття сюжети полюбилися ще зі шкільної парти, читав, добре знаю про йдеться. Багато віршів я написав читаючи нашого Григора Тютюнника, там, у його кожному слові, звучить поезія. Щиро вдячний тобі, Тамаро, за коментар і пораду.