Пт, 01.11.2024, 13:37
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1046]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2697]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3381]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [312]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4482]
Філософам [1308]
Громадянину [905]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Як Ви дізнались про сайт?
Всего ответов: 424

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Покинута хата

Покинута хата

Стара хатина на краю села,
Зігріта сонцем і дощами вмита,
Поміж дерев, як квітка серед жита,
Покрівлею червоною цвіла, -
Коли була заселена й обжита,
А зараз, ніби човник без весла,
В траві високій тихо прилягла.

Більмо вікна розбитого на ній,
І двері навстіж світові розкриті,
Немов вдихають терпкий запах літа,
Чи манять люд до хати на постій?..
Та я проходжу далі шляхом битим,
Гірку сльозу стираючи із вій,
І смуток ожива в душі моїй.


Додав: Did (26.08.2010) | Автор: © Кучерук Віктор
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2274 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 22
avatar
1 Sofi • 00:23, 26.08.2010 [Лінк на твір]
Не стало хати, тільки комин
дірою в небо. Полинами
поріс останній теплий спомин
від печі до гнилої рами,
до того, що дощі лишили...
Село мовчить у власній тіні,
ганяє вітер пустку схилом,
вростають стіни в жовту глину...
І тільки за селом, на сході,
порушуючи вічну тишу,
приходять зрідка, при нагоді,
близькі і рідні... Кладовище...

Важка тема.....

http://www.maysterni.com/publication.php?id=46786

avatar
2 Did • 07:11, 26.08.2010 [Лінк на твір]
Справді, тема важка. А, взагалі, чи є вони - легкі теми? Просто стараєшся писати і говорити про те, що тобі сьогодні болить.
Дякую тобі, Софіє.
Я колись читав уже твого вірша про подібне явище на ПМ, адже час від часу зазираю туди. tongue
avatar
5 Sofi • 16:00, 26.08.2010 [Лінк на твір]
А чого там не друкуєшся ще?
avatar
7 Did • 17:29, 26.08.2010 [Лінк на твір]
Колись про це мене і Світлана Луцкова запитувала. Незнаю чому, Софіє. Колись випадково потрапив на наш сайт і вже довгий час не зраджую йому. tongue yes Проте, бачу, що потрібно не соромитися, а приєднуватися й до того гурту, тим паче, що там багато моїх знайомих розміщує свої твори, і рівень віршів там вищий, і критики більше...
Розміщу згодом, через місяць - два...
avatar
3 jakov-buga • 11:37, 26.08.2010 [Лінк на твір]
Невстигне хата схолонуть,а спритні ділки уже в родичів спішать купити *стареньку*за копійки.Роздирають нелюди села.Уже дід чи бабуся не повезуть онучат на батьківщину.Бо з неї як пише Сонечка:*Не стало хати, тільки комин дірою в небо.* Страшно і сумно.
smile
avatar
8 Did • 17:30, 26.08.2010 [Лінк на твір]
Так, Якове, це сумні реалії сьогодення.
Дякую.
avatar
4 shetamara • 14:38, 26.08.2010 [Лінк на твір]
Тема болюча, але усе саме так, замальовка з натури у Вас вийшла. up
avatar
9 Did • 17:33, 26.08.2010 [Лінк на твір]
Здається, замальовка вдалася непогано, тому що натура вразлива була...
Дякую тобі, чи Вам Тамаро... tongue
avatar
17 shetamara • 20:27, 27.08.2010 [Лінк на твір]
up
Натяк зрозуміла.
avatar
18 Did • 20:53, 27.08.2010 [Лінк на твір]
tongue yes
avatar
6 45tom • 17:24, 26.08.2010 [Лінк на твір]
Дякую Вікторе!Ця тема і мене турбує...Колись давно я написав вірш, це був мабуть один із моїх перших взагалі. Про хату яку випадково побачив у віддаленому селі, сів покурив біля неї і такі відчуття нахлинули.Я його зараз поставлю.
avatar
10 Did • 17:41, 26.08.2010 [Лінк на твір]
Справді, багато таких покинутих хатин по Україні. Старі помирають, молоді у глибинку не повертаються, через відсутність, мабуть, роботи, безперспективність життя у віддалених від міст селах...
Дякую тобі, Олексію.
avatar
11 Viktorivna • 21:52, 26.08.2010 [Лінк на твір]
Сумно, боляче, smile
avatar
12 Did • 23:56, 26.08.2010 [Лінк на твір]
Дуже, Оксано, боляче, а ще прикро стає від того, що зарадити, допомогти тут проста людина безсила, а можновладці на такі дрібнички не звертають увагу.
Дякую.
avatar
13 Szlachtycz • 01:07, 27.08.2010 [Лінк на твір]
Та хоч розбита, вона все таки домом
Є слід що там жила колись родина
Хату мою спалили в сорок сьомім
Не покажу її для свого сна

Там була наша мала Україна
Село... Церковця,,, остався тільки спомин.
Думки молитви як мелодія инуть
Запитанням весь час співаю - ЧОМУ?

Моє життя не сіє ворожнечі
молитвою співають мої дні
Роки пливуть а я шукаю втечі
Над рідний Сян де сплять надійні речі
І я їх бачу живучи в чужині
В думках моїх вони завжди безпечні.
26.08.2010р.
З повагою і віршем іду до Вас, Пане Вікторе. Добра бажаю!

avatar
15 Did • 17:58, 27.08.2010 [Лінк на твір]
Дякую вам, пане Василю, щиро дякую за гарний поетичний коментар. Під рядками вашого вірша:
Моє життя не сіє ворожнечі,
Молитвою співають мої дні.. - готовий залишити і свій підпис, правда.
Ще раз - щиро дякую... yes yes yes
avatar
Сумно! А від вашої чудової поезії все одно на серці співають соловейки. confu9 hands hands hands hands hands
avatar
16 Did • 18:05, 27.08.2010 [Лінк на твір]
Це лише клаптик, шматочок, Алло, нашого буття, я навмисно багато крапок у кінці поставив, бо це не кінець, не закінчення вірша, а далі, справді, повинні солов'ї співати, але сумно...
Мені дуже приємно, що написане мною вам подобається.
Дякую вам за увагу.
avatar
19 COCODE • 10:52, 28.08.2010 [Лінк на твір]
Ще сумніше. shy
avatar
20 Did • 14:56, 28.08.2010 [Лінк на твір]
Чомусь усі звертають увагу на зміст вірша, і ніхто не бачить його забарвлення, прикро, правда...
Все добре - не сумуй!!! tongue yes
avatar
21 ЛюК • 23:37, 29.08.2010 [Лінк на твір]
Знаєте, Вікторе, а у Вас це вийшло дуже лірично, душевно, ніжно і, що там казати, романтично, навіть коли сумно...
avatar
22 Did • 06:11, 30.08.2010 [Лінк на твір]
Дякую тобі, Людмило. Написалося, як думалося, але форма вірша, трохи незвична для мене, може, також додала словам кращого звучання. shy


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz