Дуже драматично, Катю, у Вас вийшло. Ця проза життя знайома мені до болю, але ж вірш має у назві слово "мить", тобто це лише миттєва Ваша слабкість, а загалом все більш-менш. По правді, не люблю я цього "більш-менш", але таке життя, тримаймося!
Знаєте, Вікторе, щойно давала інтерв'ю стосовно свята 8 Березня, сказала, що хочеться уваги не лише в цей день. То Ви молодець в цьому плані, приємно. Дай Бог Вам всього найкращого в цьому житті.
Добре, що ми про це пам'ятаємо, бо сьогодні мені було невимовно соромно за свого племінника, якому от-от виповниться 16, а дата 22 червня абсолютно ні про що не говорила. Дякую Вам, Вікторе, щиро, без пафосу.
Знаєте, Віктор, вчора читала своїй доньці казку про двох курчат, то одне з них завжди казало:"Треба подумати". Так і я Вам скажу. Та це жарти, просто в мене вчора був такий настрій, от я і вишукала цей вірш своєї юності, коли все було на стільки перебільшене, проте так жити було цікавіше.
Цікавий вірш, але заважкий для мого сприйняття. Я б не вживала "загорненім", "розгорненім", "потаємне", "таємне", бо трохи пахне тавтологією. Вибачте, Маріє, за моє вторгнення чи то втручання у Ваш творчий процес.