Сб, 02.11.2024, 23:21
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1046]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3381]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [312]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4482]
Філософам [1308]
Громадянину [906]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Ваша стать:
Всего ответов: 493

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

Мить розчарування


  МИТЬ РОЗЧАРУВАННЯ

Ми не доїли й першу ложку солі,
Та вже мене аж нудить від брехні.
А я так щиро дякувала долі
За те, що усміхнулася мені.

Хіба ж це усмішка?
  Уста зламались з болем:
В обіцянках застрягла, як в багні.
А мій король, як виявилось, голий,
І щастя лиш примарилось мені.

Страшні мої зачаєні думки
Закльовують роздвоєне сумління.
... Я брала щастя в тебе із руки,
А ти мені чомусь подав каміння…




Додав: Katya (07.07.2009) | Автор: © Катерина Рубан
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 4916 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
avatar
Звична драма зустрічі романтичної душі з реальністю. Щиро.
avatar
12 virchi • 13:03, 14.07.2009 [Лінк на твір]
Так. На жаль це правда
avatar
2 Did • 16:00, 07.07.2009 [Лінк на твір]
З кожним новим вашим віршем у мене виникає бажання вас пожаліти, допомогти. Скільки неприхованого смутку і болю у кожному з них, що починаю дивуватися вашій мужності і стійкості перед життєвими негараздами.
Дуже вдало умієте у віршованій формі передавати свої почуття.
Я лише у цьому вам щиро заздрю...
avatar
3 password1 • 16:32, 07.07.2009 [Лінк на твір]
Дуже драматично, Катю, у Вас вийшло. Ця проза життя знайома мені до болю, але ж вірш має у назві слово "мить", тобто це лише миттєва Ваша слабкість, а загалом все більш-менш. По правді, не люблю я цього "більш-менш", але таке життя, тримаймося! yes
avatar
4 45tom • 21:07, 07.07.2009 [Лінк на твір]
Образно і реально ,хоча ці речі важко поєднувати.І цьому вірші вдалося...
avatar
5 COCODE • 22:29, 07.07.2009 [Лінк на твір]
Наболіло...Накипіло...
На папір все вилл"ю вмить
Серце дико защеміло
І на лоб холодний піт.

Я свою хвилинну слабкість
Знов для чогось запишу
І надалі"сильна жінка"
(сил нема.....та я живу )

Катерино. Сильно і життєво написано.

avatar
6 Nemo • 22:35, 07.07.2009 [Лінк на твір]
Візьми каміння й розчахни водою,
Зумій у тріщинах зростить нове зело,
Ти брала щастя, марячи любов'ю,
А, може, в камені тім щастя і було?
Мить забуття і мить розчарування,
Так швидко чомсь серденько полонить,
Та вічність - не байдужість, а - кохання,
То ж спробуй вічне не звести на мить.
5.0. від Ніхто
avatar
тверді слова закамянілої від болю душі...
чомусь саме так відчулося написане
гарний вірш, 5!!!!!!!!
avatar
8 Sofi • 14:01, 08.07.2009 [Лінк на твір]
"Ми не доїли й першу ложку солі..." Прочитала перший рядок і аж руки тремтіти почали. Не кожен поет здатен говорити про біль так, щоб читач відчув його у собі. А Ви умієте! Дякую Вам!
avatar
13 virchi • 13:05, 14.07.2009 [Лінк на твір]
Так, Софіє. Цей рядок відразу нас кидає у вир почуттів! Як от ніби стрибаєш у бурхливе море - і знаєш чим це закінчиться...
avatar
9 Ljyda • 13:17, 09.07.2009 [Лінк на твір]
Я повторюсь. але скажу:
Мужчини вимерли колись, як мамонти, так кажуть...
Ви молодець, Катю, я розумію і відчуваю вашу поезію hands
avatar
10 COCODE • 20:30, 09.07.2009 [Лінк на твір]
Ті хто так каже, Вас просто обманюють. Мамонти і справді вимерли, а мужчини ще є. Можливо мало, але ж є.... shy
avatar
11 Katya • 10:24, 10.07.2009 [Лінк на твір]
Я ніколи не сумнівалась, що справжні мужчини є. Вони живуть поруч, але, на жаль, з іншими жінками. Іноді дивлюсь на таку сім*ю і думаю: "Ну чим я гірша?" А от такі собі "облака в штанах" прибиваються до мого берегу...
avatar
0
14 spydut • 07:34, 30.08.2021 [Лінк на твір]
роздвоєність найгірша суть людини


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz