Я переповнить не боюсь Своєю радістю твій келих. Пісень журливих я чомусь Співаю більше, ніж веселих. Стоїть неторканим вино, Одному випити несила. Твоя гірка любов давно І без вина мене сп’янила. І не моя у тім вина, Що я відшукую причину Тому, що десь ти не одна, А я з вином на самотині. Вино червоне на столі. Порожні келихи безликі. Чому так радощі малі, Чому печаль така велика? Мені давно не все одно, Чому такий нам жереб випав. Стоїть неторканим вино, Без тебе я його не випив. Я переповнить не боюсь Своєю радістю твій келих. Пісень журливих я чомусь Співаю більше, ніж веселих...
Як на мене вірш досконалий , скільки болі ллється на папір , смутку. Все правдиво і відверто, я ніби сам відчуваю те що турбує головного героя.Дякую за вірш!Отримав задоволення від прочитаного!
Ваше вино вистояне, мудре, Вікторе, а моє ще грає... Тавром в мені горить чужа вина І замкнені усі шляхи Господні... Налий мені міцнішого вина. Я хочу бути п*яною сьогодні. Немає виходу, лише один - нап*юсь. В мені, як бомба, зріє тихий відчай. Боюсь того, що вибухну, боюсь, Що ти по-іншому мені поглянеш в вічі...
Невже воно таке мудре, оте моє вино? Бродить також, як і ваше. Головне, Катю, дивитися в очі, а не відводити погляд вбік. Вдячний вам за поетичний коментар. Він, мабуть, кращий за сам вірш. І таке нерідко буває...
Можна сумувати, але краще радіти. Бо навіть у краплині вина є часточка неї, маленька, але значуща. А добре скуштувавши відчуваєш солодкий присмак почуття, усе інше неважливо, важливо, що вона живе у його серці – усміхнена і щаслива. Певно, вона була би радою бачити усміхненим його. Тож перекажіть герою свого вірша мої вітання і передайте трішки щастя, я щойно його зірвала у чарівному саду…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")