SITE LOGO
Сб, 02.11.2024, 23:24
Меню сайта
Наш опрос
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421
Главная » Комментарии пользователя [Nemo]

Найдено комментариев: 1357
Показано комментариев: 1351-1357
Страницы: « 1 2 ... 44 45 46

avatar
7 Nemo • 02:01, 21.05.2009 [Лінк на твір]
Цей вірш написаний якраз з метою захисту власного світу. Його рядки я згадую найчастіше. Майже щодня. І він, на превеликий жаль, стає аксіомою мого щоденного оточення. Я через нього все сказав і ще ніхто не зміг заперечити його ідеї. А кольорів достатньо навіть від того, що Ви його сприйняли і відчули необхідність змін. А, відтак, мій віршований задум досягнув мети.
Дякую усім за коментарі. Ніхто.
avatar
6 Nemo • 01:47, 21.05.2009 [Лінк на твір]
Шановний Шляхтичу, я щиро вболіваю з Вами, просто хворію буваючи за кордоном, коли спостерігаю, як цураються назватись українцями. В самій же Україні немов вироджується нація... Адже немає єдності, немає співчуття до брата. Розум настільки заполонили гроші, аж часом видається, що якби не було "гривні", - українців між собою нічого б не об'єднувало... respect від Ніхто.
avatar
5 Nemo • 01:07, 21.05.2009 [Лінк на твір]
Дуже сильно, попри певний фаталізм, -
Відображення реальності сумної,
Та буденності віршований реліз
Викликав в мені лиш спрагу бою.
respect від Ніхто, Nemo, Nichto
avatar
4 Nemo • 23:31, 19.05.2009 [Лінк на твір]
Як на мене, то цей вірш, я прочитав, немов зробив глибокий вдих і надовго затримав дихання, не видихаючи повітря. Хочеться продовження від автора, бо фразою "Як другу вже не буду…" ніби висловлюється жаль, який неодмінно слід спростувати, тим більше, що автор веде мову про "людину, котра вже довгий час поруч із ним". В цілому ж моя оцінка - 4.0. - Ніхто vsego
avatar
3 Nemo • 23:21, 19.05.2009 [Лінк на твір]
Дійсно: чітко, переконливо і лунко. Ніхто respect
avatar
2 Nemo • 23:18, 19.05.2009 [Лінк на твір]
Ідея, як на мене, - люкс, щось негаразд трішки із римою, і забагато "там", "там", "там". Тому моя оцінка Вам - 3.0 sory
avatar
1 Nemo • 23:11, 19.05.2009 [Лінк на твір]
Смачнюща кава захопила розум,
Думки втекли в розлиту темну ніч,
Я пережив гірку життєву прозу,
Смакуючи віршем цим віч-на-віч.
Без перебільшень, - удалася кава,
Читаю вірш, - в душі приємний щем,
Октаві, безперечно, - "браво!"
І хочеться, іще, іще, іще...

Оцінка за вірш - 5.0. - Ніхто- up

Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz