SITE LOGO
Сб, 02.11.2024, 23:37
Меню сайта
Наш опрос
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421
Главная » Комментарии пользователя [Nemo]

Найдено комментариев: 1357
Показано комментариев: 1321-1350
Страницы: « 1 2 ... 43 44 45 46 »

avatar
37 Nemo • 22:43, 16.06.2009 [Лінк на твір]
Колись-колись, у юності... "Едіт Піаф", до речі, звідти. Дякую за коментар.
avatar
36 Nemo • 01:02, 16.06.2009 [Лінк на твір]
Мурашки по шкірі і хочеться вить,
Вмить сон на реальність перевернути,
Вовчицю за гриву кмітливо зловить
І ніжно у очі її зазирнути...

king 5.0. від Ніхто

avatar
35 Nemo • 00:50, 16.06.2009 [Лінк на твір]
Дякую й Вам. Мережа пожалкує, якщо завтра не буде в нормі. inverted
avatar
34 Nemo • 00:47, 16.06.2009 [Лінк на твір]
Не в кожнім кавалері - сер,
І принц не часто на копитах,
В коханні більш боєць і фантазер
Простий простак в чоботях литих.
Він вічний раб жіночих чар,
З постійною жагою звершень,
То ж не шукайте, любі, яничар,
Шукайте щастя в почуттях, найперше.
Катерино, Ви мене вражаєте з кожним віршем своєю майстерністю. Однак, чому стільки суму при згадці чоловіків? За вірш 5.0., не сумуйте більш, будь ласка...
avatar
33 Nemo • 00:31, 16.06.2009 [Лінк на твір]
Я з Вами в цім вірші погоджусь в одному,
Бо так не вдається писати будь-кому:
Мужчина - творець, а початок, відомо,
У жінці... Тому я поставлю не крапку, а кому
І далі зазначу, що вірш пречудовий,
Однак, я прошу Вас помилувать словом,
Бо надто постали в Вас гірко мужчини,
Бажайте..., можливо, у цьому причини?...

hands від Ніхто 5.0.

avatar
32 Nemo • 22:44, 15.06.2009 [Лінк на твір]
Що б не казали далі про Твій вірш,
Його не з'їсть одежна міль,
Скажу Тобі я, навіть, більш:
Ти справжній поетичний Джміль...

up від Ніхто

avatar
31 Nemo • 22:04, 15.06.2009 [Лінк на твір]
Ваш коментар узяв я за взірець,
Приємно, коли поруч однодумці,
Едіт Піаф... ілюзії кінець.
Я дякую за сприйняття... безумця...
avatar
30 Nemo • 21:58, 15.06.2009 [Лінк на твір]
А як це, просто написати? -
Душа римує музи спів.
"Простіше", мабуть, не писати,
"Простіше" - це Ніхто - напів.
Едіт Піаф, хто знає, - зрозуміє, -
Життєвий геній і митар,
Я вдячний Вам, та все це пір'я, - *
* Дивись наступний коментар...
avatar
29 Nemo • 01:52, 15.06.2009 [Лінк на твір]
Від безсоння опівночі я зайшов на сайта,
Та й зачав вірші пророчі тут переглядати.
Враз побачив на екрані вірш про дівку й гумку,
І завис у запитанні вищого гатунку:
Чом же ти мовчав зрадливо нам про ту царівну?
Сто гектар - оце так сила..., й діафрагма дивна...
Я за тиждень, не для преси, в Крим по справах їду,
Напиши її адресу, - я, таки, заїду...
______________________________________________
Яскраво, з гумором і головне, що від душі ... Мені вірш сподобався.
up 5.0. від Ніхто
avatar
28 Nemo • 00:17, 15.06.2009 [Лінк на твір]
Не хочу довго, коментаторе, писати,
Але "недоліки" - не в "кодексах" моїх,
Верховна Рада, й це потрібно знати,
В законі кожному лишає гріх.
І показник потрібності закону,
Коли гріхи знаходять тлумачі,
Ви зацікавились? Я дуже радий тому,
Бо, значить, будуть у інші читачі...
Дякую за коментар. Дійсно, написання у формі "кодексів" є досить важким, оскільки зберегти розмір, ритм, зважаючи на об'єм, для мене, поки що, складно. Тому я й для переходів я зазначаю "стаття ...". А недоліки й суперечності є... Та з ними, як на мене, навіть цікавіше, адже вони зимусили Вас їх знайти і відчути... Ваш Ніхто.
avatar
27 Nemo • 00:03, 15.06.2009 [Лінк на твір]
Шукав, шукав ... і не знайшов:
У чому суть цього питання?
Оцінка вірша чи загальний шов
До всього мого віршування?
avatar
26 Nemo • 23:51, 14.06.2009 [Лінк на твір]
Згоден: відчую - врахую,
Зможу - зміню перепліт,
Знав я, що ритм забракують,
Сумнів покращує світ...
Щиро вдячний усім за коментарі. Інколи диханням та паузами вдається витягувати ритм, хоча й відчуваєш, що щось не те. Та головне ж ... процес.
avatar
25 Nemo • 00:52, 12.06.2009 [Лінк на твір]
У коментар я ставлю мить емоцій,
Те, що навіяли прочитані рядки,
"Віра" ж - шедевр, без будь-яких промоцій,
Ще раз уклін у самі каблуки. від Ніхто
avatar
24 Nemo • 23:30, 11.06.2009 [Лінк на твір]
Віру, любов і надію
Беру з молитов, наче крам,
Вийшовши з церкви, я мрію,
Завтра вернутись у храм.
Сповідь міняю на прощу,
Мир роздаю досхочу,
Сили дають мені мощі,
Я за них ставлю свічу.
Так мене навчено вірить,
Правильно це, а чи ні,
Бог лиш один перевірить,
Він - головне - у мені...
За вірш, шановний мудрий Did, - 5.0 з +

hands від Ніхто
avatar
23 Nemo • 23:12, 11.06.2009 [Лінк на твір]
Безперечно, чеканений вищою пробою вірш. Даю за нього 5.0 каратів! Хто більше? 10- Ніхто
avatar
22 Nemo • 22:16, 11.06.2009 [Лінк на твір]
Це теж мій улюблений вірш. Як на мене, то і в рядках Симоненка "людина" звучить як певний заклик до дій, адже ти залишишля просто людиною - ніким, якщо нічого за життя не встигнеш, не залишиш свого іменного сліду, і лише заявивши про себе людина-ніхто перетвориться в людину з ім'ям...
avatar
21 Nemo • 22:11, 11.06.2009 [Лінк на твір]
Я не поет, я просто римопліт,
Я заплітаю слово в людські душі,
Із кожним днем жорстокішає світ,
Й я відчуваю, що писати мушу.
Хай прагматизм обплутує серця,
А плоть купається в потребах і спокусах,
Та вірші роблять з неука митця
Й дарують кожному в усьому свою музу.
Мої думки ще рватимуть не раз,
Не два втиратиму я піт кривавий з лоба,
І, як завжди, усіх розсудить час,
Й, можливо, я писатиму до гроба...
Іще раз дякую, Octava, за коментарі і за побажання. Попутного вітру і Вам.
avatar
20 Nemo • 22:06, 11.06.2009 [Лінк на твір]
Дякую, Архипе, за розуміння. Саме така ідея цього вірша. Ніколи не ганяв за грішми. Це просто марно. Тим більше, коли у душі - вірші...
avatar
19 Nemo • 22:03, 11.06.2009 [Лінк на твір]
Що Вам відомо про мою оцінку?
"Lesyanka" - гордо, і "Ніхто" - не менш,
Питання в суті, а не у відмінках,
В яких Ви вірші мої ганите, авжеж.
Ви другий раз говорите про вади,
Про власну невдоволеність ім'ям,
Якого Вам не було дано влади
Присвоювать, його я вибрав сам.
Адже й для Вас я є ніхто, - не більше,
Ви, як і я, - віршовий пілігрим,
Мою самооцінку, прошу, лиште,
І дайте насолоду Ваших рим.
avatar
18 Nemo • 01:04, 02.06.2009 [Лінк на твір]
"Дощить", неначе падає свинець,
Душа від слів ховається в задвірки,
І крок за кроком - загадковіший кінець,
А, в решті-решт, - вірш на тверду "п'ятірку".
То ж тримай "5" і від "Ніхто".
confu9
avatar
17 Nemo • 01:31, 28.05.2009 [Лінк на твір]
Відкрий мене,
Відчуй мій пульс,
Забудь сумне,
Хай я не Стус,
Та я, мов струм:
Візьми контакт,
Ввімкни в свій ум,
І ти в антракт підеш від дум,
Ти станеш мною,
Я – листком,
...Із болем чи любов’ю,
Близьким тобі містком
У віршів паранойю,
Де мить – життя,
Де ти – "Три крапки",
Кохання – це "Історія буття",
А зло – паперів папка.
Надіюсь, ти знайдеш
Все те, що тут шукаєш,
Бо вірш не має меж,
Це віртуальна крапля раю.
avatar
16 Nemo • 00:59, 27.05.2009 [Лінк на твір]
Чому мовчати, ти мене питаєш?
Я відповім, - бо в тиші - боротьба,
Не крик, не біль, а вічну тишу Раю
Завжди найбільше ненавиділа юрба.
Адже у тиші чути стукіт серця,
Хай плаче, хай воно горить,
І вихід з безнадійності знайдеться,
Лиш помовчи єдину мить...
Так, твоє серденько леліє,
Живе у мрійних барвах снів
Та сльози марно ллєш під вії,
Бо й це життя, лишень без слів...
Не знаю, чому написав ці рядки у якості коментарю, але приймай... Ти, як завжди, на висоті. Захоплююсь і хочу ще. 5.0 від Ніхто
avatar
15 Nemo • 00:30, 27.05.2009 [Лінк на твір]
Смачний хліб із часничком,
А натерти б його здьором...
А от сальце з молочком
Може дати шлунку дьору...
Octava, як завжди, на висоті. Хороша і легка дитяча казка. 5.0 від Ніхто
avatar
14 Nemo • 23:23, 26.05.2009 [Лінк на твір]
"Сварюся" - швидше певна алегорія, а не суть, просто ще за своє коротке життя на сайті не помічав іншого автора, до якого б з такою приязню ставились інші і хто б встигав відповідати на кожен коментар.
avatar
13 Nemo • 00:41, 25.05.2009 [Лінк на твір]
Катруся - часом сварюся,
Катруся - чудові вірші,
Щойно пізнав і сміюся,
Бо в мить полюбив від душі.
confu9 5.0. від Ніхто
avatar
12 Nemo • 00:24, 25.05.2009 [Лінк на твір]
Шляхтич щоби
Не зупинявся,
Вірш на пробу
Дать не цурався!
5.0 від Ніхто
avatar
11 Nemo • 00:18, 25.05.2009 [Лінк на твір]
Так хочеться Тобі чимось допомогти... Якіссь занадто сумні Твої вірші на такий юний вік. З ідеями Твоїх віршів усе гаразд. Однак, щось, все-таки, не те із римою. Можливо, я й помиляюсь, але з-за різнобою закінчень вірш стає дещо важким для сприймання пересічного читача і сприйняти його таким може лише той, хто у цю ж мить переживає ті ж почуття. Нових злетів - від Ніхто - 3.0
avatar
10 Nemo • 00:10, 25.05.2009 [Лінк на твір]
Мені дещо незрозумілою видається сама ідея вірша. Наївність? Чи загадковість? Адже перші три стовпчики ніби говорять про наївність, а в кінці акцент зненацька переходить на інше, принаймні у рядках:
Здається знаєш добре, як себе
Але й себе не завжди, часто
Пізнати до кінця везе.
І розглядаєш ти її оманно

Тож знай, чарівний друже,
Що дівчина, загадка по житті
Не стався ти ось так байдуже
До того що у неї на душі…
До того ж, щось негразд з римою. Бажаю автору нових прекрасних звершень. oops і 3.0. від Ніхто

avatar
9 Nemo • 00:01, 25.05.2009 [Лінк на твір]
Залишилось перо знов узяти,
Запрягти римування у плуг,
Упіймати натхнень із десяток,
І докласти приємних потуг,
Бо не може поет не писати,
Не писати, вважаю Вам - гріх,
"Залишилося" море азарту,
Нових звершень й віршованих втіх...
Маленький експромт з оцінкою 5.0. від Ніхто.
avatar
8 Nemo • 23:35, 24.05.2009 [Лінк на твір]
Прекрасна рима і сюжет - у трьох стовпцях,
Плекане почуття і миле залицяння,
Та далі текст родив сумбур в думках,
Син звідкіля? Пішов... Яке ж вертання?
Можливо, я чогось не дочитав,
Чи не під настрій я на вірш натрапив,
Та платонічний дух, неначебто, літав
І враз у плоті його автор втратив.

sory Вірш сподобався та щось в ньому не так... Ніхто
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz