Забагато мені крові, Якийсь трилер вийшов в Вас: Монстри білі і бордові, А не рожі на показ. Я гублю ідею вірша, Рима - клас, по формі - п'ять, Але щось фонить, щось лишнє, Вибачте, не зміг сприйнять... 4.0. від Ніхто
"Без Тебе" - біс, бравіссімо і браво!!! Заради Вас не раз би я згорів, Бо Ваші вірші - магія заграви, Та я воскреснув би задля коментарів! 5.0. від Ніхто
У жар і холод кидає, - Ще раз, ще чай, ще вірш... Йдем далі? - Сон запитує... Душа кричить: - Облиш... Вдивляюся омріяно В віршовані слова: Аж холодом повіяло, Катрусі ж все нема... 5.0. від Ніхто, та я все спробував би, з Вашого дозволу, написати так: Вам не холодно? Хочете, сонце проситиму, Щоб зігріло тендітним, цілющим теплом, А ще хочете, килим я вистелю квітами, І нам так затишно буде двом.
Мені імпонує цей витвір душі, - Правдива, доступна й "читабельна" мить, Відмінно чеканені змістом вірші, То ж цей коментар теж "любо прийміть": Я вже починаю звикати до певних, властивих лише Вам, наголосів. Однак, як на мене, Ваша милозвучна мова віршів дещо ускладнюється нелітературною вимовою... А, може, й ні... Але за вірш 5.0. - від Ніхто
Шляхтичу, озвучте риму В лункий аудіо-вірш, І ніхто від Сяну і до Криму Вам не мовить слова більш. Тут усі ми пілігріми, Ніби з чимсь, - й водночас - ню, Ви ж, - "Дев'ятий вал" Гольфстріма, Завжди з іскрою вогню... від Ніхто
Останній промінчик приходить не вранці, Звучить камертон, але не вібрував, По формі вірш просить натхнення до танцю, А в змісті щось автор намудрував. 4.0. від Ніхто
Не люблю критикувати я мистецьке слово, Бо й мені в житті тягнули вже не мало жил, Та скажу дивакувато: вірші пречудові, А з сюжетом перегнули, - забагато "бджіл"...
Захопився, повірив в оголений нерв, Зал, театр, декорації, рампа, софіти, Ви - актор, я - глядач і на сцені - шедевр, Що навчить не одного по-справжньому жити... 5.0. від Ніхто
Чому "кохання" середнього роду? Чом "біль" - чоловічий, "насолода" - вона? Так вже врівноважила серце природа, І відповідь має вона лиш одна... Дякую за черговий поетичний злет, який покликав і мене підлетіти. 5.0. від Ніхто.
Не в кожнім кавалері - сер, І принц не часто на копитах, В коханні більш боєць і фантазер Простий простак в чоботях литих. Він вічний раб жіночих чар, З постійною жагою звершень, То ж не шукайте, любі, яничар, Шукайте щастя в почуттях, найперше. Катерино, Ви мене вражаєте з кожним віршем своєю майстерністю. Однак, чому стільки суму при згадці чоловіків? За вірш 5.0., не сумуйте більш, будь ласка...
Я з Вами в цім вірші погоджусь в одному, Бо так не вдається писати будь-кому: Мужчина - творець, а початок, відомо, У жінці... Тому я поставлю не крапку, а кому І далі зазначу, що вірш пречудовий, Однак, я прошу Вас помилувать словом, Бо надто постали в Вас гірко мужчини, Бажайте..., можливо, у цьому причини?...
А як це, просто написати? - Душа римує музи спів. "Простіше", мабуть, не писати, "Простіше" - це Ніхто - напів. Едіт Піаф, хто знає, - зрозуміє, - Життєвий геній і митар, Я вдячний Вам, та все це пір'я, - * * Дивись наступний коментар...
Від безсоння опівночі я зайшов на сайта, Та й зачав вірші пророчі тут переглядати. Враз побачив на екрані вірш про дівку й гумку, І завис у запитанні вищого гатунку: Чом же ти мовчав зрадливо нам про ту царівну? Сто гектар - оце так сила..., й діафрагма дивна... Я за тиждень, не для преси, в Крим по справах їду, Напиши її адресу, - я, таки, заїду... ______________________________________________ Яскраво, з гумором і головне, що від душі ... Мені вірш сподобався. 5.0. від Ніхто
Не хочу довго, коментаторе, писати, Але "недоліки" - не в "кодексах" моїх, Верховна Рада, й це потрібно знати, В законі кожному лишає гріх. І показник потрібності закону, Коли гріхи знаходять тлумачі, Ви зацікавились? Я дуже радий тому, Бо, значить, будуть у інші читачі... Дякую за коментар. Дійсно, написання у формі "кодексів" є досить важким, оскільки зберегти розмір, ритм, зважаючи на об'єм, для мене, поки що, складно. Тому я й для переходів я зазначаю "стаття ...". А недоліки й суперечності є... Та з ними, як на мене, навіть цікавіше, адже вони зимусили Вас їх знайти і відчути... Ваш Ніхто.
Згоден: відчую - врахую, Зможу - зміню перепліт, Знав я, що ритм забракують, Сумнів покращує світ... Щиро вдячний усім за коментарі. Інколи диханням та паузами вдається витягувати ритм, хоча й відчуваєш, що щось не те. Та головне ж ... процес.
Віру, любов і надію Беру з молитов, наче крам, Вийшовши з церкви, я мрію, Завтра вернутись у храм. Сповідь міняю на прощу, Мир роздаю досхочу, Сили дають мені мощі, Я за них ставлю свічу. Так мене навчено вірить, Правильно це, а чи ні, Бог лиш один перевірить, Він - головне - у мені... За вірш, шановний мудрий Did, - 5.0 з +