КАВАЛЕР Якого щастя тобі ще, жінко? Не палить, а, головне, не п’є. Авто у нього, немов картинка, І трикімнатна квартира є. В його кишенях дзвінка монета Хіба ж ти й досі не впевнилась: Попала рибка в твої тенета Акула бізнесу, не карась. Напнулись очі подруг, як п’яльця. Їсть чорна заздрість твоїх подруг. Адже у нього у перснях пальці На шиї – платиновий ланцюг. Чого тобі ще, наївна, треба? Від себе – курка лише гребе Таких, як ти, - хоч загачуй греблі, А він, бач, вибрав чомусь тебе. Але чого ж так душа страждає? Чого ще хоче твоя душа? Вона, напевно, одне лиш знає: Не варті й ламаного гроша. Чужі машини й чужі мундири, Що не в багатстві, урешті, суть. А в тім, що згодом в чужих квартирах Жінки заручниками стають.
Не в кожнім кавалері - сер, І принц не часто на копитах, В коханні більш боєць і фантазер Простий простак в чоботях литих. Він вічний раб жіночих чар, З постійною жагою звершень, То ж не шукайте, любі, яничар, Шукайте щастя в почуттях, найперше. Катерино, Ви мене вражаєте з кожним віршем своєю майстерністю. Однак, чому стільки суму при згадці чоловіків? За вірш 5.0., не сумуйте більш, будь ласка...
Буває, що і в прийми соромляться йти - гордість не дозволяє... Добрий, повчальний вірш, але не потрібно було його ставити поруч із ВОВЧИЦЕЮ. А знаєте чому? Ось прочитав просто цей вірш і одразу до попереднього повернутися захотілося. Там рядки за живе беруть... 5. Дякую за добру роботу.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "