Дуже гарно, образно. Приємно вразило закінчення вірша. Але, Василю, одне слово СОТИ геть псує чудовий вірш. Стільник, щільник буде українською мовою. Колись сам так попадав, також у першому рядку...
Життя людське - неначе дивне коло: Назад вертає, хоч іде вперед. Бурштинові зірки - Господні бджоли - Збирають в небесах прозорий мед. Бредуть в ріку туману білі коні. Цей білий сад, цей білий світ без меж!.. І білі сльози падають в долоні: Я - теж бджола. І, може, зірка теж. 1996
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0
від Ніхто
