Де хліба вродили рясно як ідеш к Дніпру, там жувала дівка красна орбіт без цукрУ. ой жувала гумового,бо зубам він друг, свіжим подихом зимовим дихала навкруг. і від подиху дівиці,вже й не знаю як змерзло 100 гектар пшениці і померз буряк. нанівець селянська праця,хоч вродило вщерть... що в Нью-Йорку гарна цяця- українцю -смерть!
Від безсоння опівночі я зайшов на сайта, Та й зачав вірші пророчі тут переглядати. Враз побачив на екрані вірш про дівку й гумку, І завис у запитанні вищого гатунку: Чом же ти мовчав зрадливо нам про ту царівну? Сто гектар - оце так сила..., й діафрагма дивна... Я за тиждень, не для преси, в Крим по справах їду, Напиши її адресу, - я, таки, заїду... ______________________________________________ Яскраво, з гумором і головне, що від душі ... Мені вірш сподобався. 5.0. від Ніхто
Ян писав талановитий, Щоб ми зависали, Й нашу славну Україну, На гумку не міняли. Вибачте - не поетеса, Дівку,щоб знайшли, Там зазначена адреса А Ви куди пішли?
Адреса:"як ідеш к Дніпру" Дякую за талановитий коментар. Мені теж дуже сподобався цей вірш.
Погоджуся із рядками, які написав Павло Глазовий Я так люблю іскристий сміх, Веселий сміх, що гріє всіх. Переливаю в слово радість, Яку в душі своїй зберіг. І я щасливий, що пишу Хорошим людям на потіху. Ловлю в очах іскрини сміху І довго в серці їх ношу.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
1
5.0. від Ніхто
