І я так само... Напишу, що гарно... Дуже гарно.... Тільки спочатку емоції йдуть на кожен вірш окремо, а потім сплітаються в один потік, який конкретно висловити не можна.. А просто написати, що гарно... Дякую....
Ой, а я плачу, Аллочко... Протягом усього прочитання Вашого закінчення, у мені по шкірі бігали мурахи, так само, як і під час прочитання Тамариного оповідання.... Тільки тепер трохи шкода Того Другого... Може, продовжити історію про його долю на конкурсі... БРАВО!!!