Та я ж кажу, що ти хороший. Головне не те, що ти троль, це мене не лякає, головне те, що всередині ти - людина А часом буває, що тролі одягають людську маску... То мною справді не можна наїстися, я ж травоядна, то всеодно залишишся голодним.
Твій друг симпатичний. Тепер я розумію чому ти писав від його імені вірші коханій Принцесі :))
Мною неможна наїстися. Та й до того ж спробуєш раз, захочеш знову. Їсти себе рекомендую зі мною Знаєш, краще ти вилазь, то ми побайдикуємо в осені. А коли настане зима будемо гратися снігом. З весною - розквітнемо підсніжниками і втечемо у літо. Уявляєш? Хороший ти Немо, і язичок у тебе хороший Може, колись і поп'ємо чаю з медом та лимоном.
Чекаю. Цибулю їм, часник не дуже. "Хтось йде у масці, а хтось - під грамом" Це що, такі симптоми грипу, чи вже наслідки? Я не насміхаюсь. Просто бажаю бути ЗДОРОВИМИ.
А хіба, твоя дружина не називає тебе своїм щастям? А моє от завжди ходить зі мною, чіпляється до людей усмішкою, найчастіше заплигує в пазуху у пошуках душі. Тоді я намацую своє щастя пальчиками, йому стає лоскотно і ми сміємося всі разом...
Михайле, а чому у минулому часі? Вона ж є - Аврора зірка з небосхилу. Часом емоція реальніша за реальність. Тоді люди називають це спогадом. А якщо глянути на життя, як на певний відрізок зі сторони, і ти побачиш саме те, чого найбільше прагнеш.... З побажаннями Любові
Ви змушуєте мене плакати, а я хочу сміятись. Хочу у душі матерів бачити мир і щастя. Розумієте, мир і щастя - це те, що ми маємо пам'ятати. Людина маэ жити теперышным будуючи майбутнє. Тому головне більше не допускати, навіть думки зі словом війна....
Ну, як тобі сказати, смак язика приємний, але він викручується і тікає від мене, я доганяю, кусаю...тепер втікаю я, а він догяняє... Так, що синтез проходить безупину Приємного вечора
Боляче. До кісток пронизує і тіпає в грудях, сльози потоком з очей… Я не вчив ненависть красти у людей, не вчив карати душу й тіло, А потім рвати на шматки вціліле, я не вчив палити… Може варто, стати Богу на коліна і в людей добра прохати, Раз самі не вміють Бога в серці відчувати!? Стаю. Пошепки молю: Я Бог, але вам я не суддя, бо судить не вмію Я. Окрім Любити.
Життя – не театр. Театр – це Життя. І хто зна кому і коли припаде роль диявола, окрім самого актора. І зараз, як людина, скажу неможливе – героїня ніколи не спалить неспалиме, бо саме таким чином ангел стає падшим. Тільки для чого? Любов можна пізнати і без ненависті.
Люба героїне, не пали свою душу злом. Підіймися з колін, ось рука, і йди. Йди туди де світить Сонце. Там діточки твої щасливі, і гарне обличчя твоє малює поцілунками усмішку. Все буде добре і навіть є, коли в серці живе Бог(Любов)
Дякую вам за увагу. Так, мені цей образ до вподоби, бо він мені до душі і личить, як жінці Та скажу вам, що кожна жінка має образ вимріяної чоловіком. Ваша душа(душа кожного чоловіка) - ваша жінка і мрія. Тож якщо ви бачите подібний образ в мені чи моїх творах, то перш за все, він живе у вас же. З вдячністю та повагою, Світлана
Мій любий Немо, мій маленький Ніхто, як будь яка дитина ти прагнеш Мами - Любові - безкорисливої, всепрощаючої, найщиріщої, милої, ніжної... Мама - найкращий Друг. Кохання - тільки різновид, або вживання синоміма до Первозданної Сили. І як Мати відчуває своє дитя ще в утробі, так і Бог милує дитину почуттям Блага(Любові). Немає інших, тих чи когось, їх... є тільки Благо, яке ми- люди втілюємо у різних по періоду часу образах. Маючи надію віднайти у ближній людині подобу ідеалу, певного Абсолюту. Мені хочеться дати тобі Материнького Молока, але зазвичай дітки самі віднаходять Мамину цицю. У тебе є все для Щастя. Тож будь Щасливим!
Вікторе, якщо багато народу мені заздрить, то я хочу звернутись до народу: не треба мені заздрити. У кожного є кохання, є озеро, є вода... і бажання бути Собою. Я ж щаслива, бо вмію відчувати щастя і бачити в буденності, яку так само, як і всі переживаю хвилинами, годинами... і лише здатність(вміння) вбачати в буденності мить дає мені змогу зупиняти простір, зупиняти час і ставати думками сме там де мені добре. А мені добре там де мене люблять і де я можу дати свою любов - в оточенні близьких людей. Усі мені близькі і рідні(якщо глянути на людство, як один рід). Ось він Рай, починається з Себе... Успіху Дкую