Нііііі! Треба по одному. Поки читала перший, думала написати відгук на нього. Поки другий - то вже з"явилися інші думки... Поки дочитала до останнього, то напишу лише, що ГАРНО! А як розміщувати надалі - вирішувати Вам.
Вікторе, щирі, правдиві, відверті Ваші вірші, від них віє теплом і добротою, а ще щедрістю душі і любові! Розкажу Вам мою історію із прізвищем: Моя мама - єдина донька у батьків, бо усі мододші брати та сестри повмирали ще маленькими від хвороб та голоду, а вона народилася весною 1941, бабусі було 42 роки. Дід безвісті пропав на війні, то мама його й не пам"ятає. Бабуся усе бідкалася, що не буде продовження прізвища, адже я маю прізвище мого батька, яке вирішила ностити усе життя. У діда було прізвище Гросул, а прізвище батька мого сина і мого сина - Гросов. То ж рід Гросів (бо діди із обох родових віток мали таке прізвисько) продовжується!
Ціную високо патріотизм автора, але у таких творах дуже важливо "не перегнути палку". Здавалося б і рими хороші і любов до мови, але щось не так... Я, наприклад, не згодна із "невимовною мовою". Нею розмовляють, пишуть, читають. Успіху Вам!
Перемістила посилання на Вашу історію на форум. Дуже цікаво було читати нову версію. От доля, такі сюрпризи може приготувати! Правдиво у Вас, можна повірити у такий хід подій. Він і Вона радіють, що читачі так переймються їх долею. Якби ж так просто усе було в житті!
Після сьогоднішніх обговорень думала усе про цю "Мінералку", пішла сину розказати, пожалітися, щоб утішив синочок , а він якраз грав у відеогру на комп"ютері (уявть собі, у які ігри грають підлітки і такі ж фільми жахів чи драми дивляться). То він мені такі варіанти закінчення напридумував, що вагітним краще й не знати про них... Моя кінцівка у порівнянні із його варіантами, то ще щаслива посмішка долі.
Оксаночко! Нічого ми не задумали, просто більшість читачів заставляє мене змінити кінцівку. Це просто насильство!!! Як я можу змінити те, що вже сталося? А майбутнє - то це попереду, нехай самі придумують...
Міша, не переймайся! То їй снилося що вона приймала душ, насправді то не рушник упав, а тітонька рушником від неї муху-цокотуху відганяла і вона проснулася.
Алло подивіться у колонці форуму, я там конкурс оголосила. На одному сайті проходив конкурс за заданою темою, так стільки було сюжетів і усі такі різні! Було дуже цікаво читати такі різні історії.
Ще й як інтрига! Міша підмітив усі деталі: запахи, погляди, торкання, які були описані мною. Уважний читач . Продовження гідне того, щоб його прийняли на конкурс. Цікаво, як доля може повернутися із погляду інших читачів? Не даремно кажуть, що доля розмішує карти, але партію граємо МИ!
Вікторе, я так переживала, щоб Ви не образилися, а то подумаєте, що чіпляюся до слів... Не змовилися, про це ж усі знають навкруги, а диму без вогню не буває!
0
. 
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('