Весняним співом солов’їним, Теплом і світлом промінця, - З тобою разом, Україно, Я буду жити до кінця. Садів барвисті вишиванки Щороку я тобі дарив, Щоб зустрічала в них світанки І проводжала вечори. Під літнім сонечком засмаглим, Коли було твоє лице, Одразу я на ниву спраглу Веселим сіявся дощем. Плодами в осінь падав лунко На жовклу землю і на дах. Ти сина щедрі подарунки Збирала вдячно у садах. Твої поради чуйно слухав І не ловив ніколи гав. Снігами взимку, як кожухом, Поля натомлені вкривав. Моя хороша і вродлива, Ми разом вибрали свій шлях. Чому скупа і несмілива Усмішка в тебе на устах? Чому хвилюєшся за сина, Сльозу стираючи з повік? Одна у мене Батьківщина Була і буде споконвік!
Вікторе, у Вас вірші, в яких Ви оспівуєте наш рідний край, УКРАЇНУ, рідний дім, любов до батьків - найкращі. Звідкиля береться стільки любові і мудрості, щоб ось так вдало складати почуття у рядочки, з яких створюються такі гарні вірші?
Важке запитання, але я вірю, що життю наступних поколінь українців ще будуть щиро заздрити інші народи, вірю, що щастя повернеться до нас обличчям, бо ми того варті! Дякую тобі, Олю.
Вірш патріотичний,справжнього сина України.Але чому автор з Богом на одному рівні?Він і садів барвисті вишиванки дарить і веселим сіється дощем, то плодами в осінь пада лунко,а то снігами поля вкрива...Якщо в тебе Україно такий син то ,дійсно,чому ти за нього хвилюєшся*Сльозу стираючи з повік?*
Це щиро, адже прекрасно знаєте про мої недавні мандрування по світу. Дякую тобі, Наталко.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
