А я свої не пам"ятаю, а Тараса Шевченка дуже багато знаю напам"ять, народних пісень теж. Іноді наспівую, або декламю вголос, коли нікого поряд немає. От смішно було б побачити зі сторони!
Софійко, добре, що уточнила, що на полиці хочеш бучити не мене особисто, бо зі мною клопоту не оберешся: люблю каву і шоколад, та ще й сумніваюся,що на полицю влізу... У тебе, Софійко, вийшла ну прямо істрія із пригодницького серіалу... Так що чекаємо!
Може й доре, що вона той журнальчик забула... Ну самі подумайте, вона купила білет у плацкард, бо гроші економила. А він чого? Стильні туфлі, весь такий крутий і у такому вагоні ще й на боковому місці... То ж він гроші зажав! От ми його й розкусили...
Дублікат може тільки автор сайту видалити, зверніться до нього у приваті. Про що я подумала: кожен думає у міру своєї розпути... Вони ж так довго чекали....
Алло! Та Ви прониклися цією історією, що я вже починаю мати сумніви - чия вона? Читала і у мене захоплювало дух. Раз у них все ж таки до цього дійшло, то чомусь хотілося, щоб вона "умирала і народжувалася" із ним не в тамбурі, а хоча б у купе, або у спальному вагоні. Люблю зручності!
Дякую за відвертість. Співчуваю, але не можу повірити, що не вивчив мову за 10 років! Хоча... Багато хто і своєї добре не знає... До речі, виправте "Збираю", "не вмію", "не приїхав".
Якщо говорити про літературного героя, то останнє речення у мене саме вирвалося: "Що сусід їх непутящий"... Зібратися б усім їм, та ще й дружину сусідову прихватити... Бідненьким би він був... Я якщо серйозно, то вже насміялася!!! Якщо гарний сусід, то гріх одинокій сусідці закриватися на ніч. Як там у пісні: "Я это сделать должен, В этом судьба моя. Если не я, то кто-же, Кто-же если не я?" :up: :hands: