У стилі японської - перших три, а останні - у стилі українському. Японська поезія цікава і загадкова, бо у коротенькому тексті змальовуються картини і читач фантазує та бачить те, про що автор тільки натякнув, або й взагалі не сказав.
Вірю правдивості почуттів автора до коханої дівчини. Коли любиш, то хочеться, щоб сеця билися у одному ритмі, але читачу хочеться, щоб і рядки віршу мали налагоджений ритм. Перегляньте його.
Сподобався вірш, щось у ньому є! У попередньому коментарі писала про те, що автор ставить багато пробілів, а Ви навпаки... Відступайте після того, як поставили розділові знаки. Подивіться, нічого не змінилося, але зовсім інший вигляд у вірша. Тільки передостанній рядок має збіг приголосних "З ВСіма". Перевірте "кружити", чи "кружляти"?
Прочитала першу історію. Спробуйте відформатувати текст, не ставте пробіли перед розділовими знаками (Ви ж не відступаєте від слів на письмі, щоб поставити крапку, чи кому). Тоді текст виглядатиме привабливіше і буде бажання його читати.
Так, перше кохання не забувається. Спробуйте переглянути Ваш вірш, попрацюйте над римами, ритмікою. І не ображайтеся на критику, вона допомагає удосконалюватися.
Про "законопроект" у своїй сім"ї - це хорорша ідея. Підемо вчитися у пана Шляхтича, у його домі ще батько ввів такий закон, то вже й онуки розмовляють українською, хоча в Україні і не живуть.
Прийде нова весна і кошенят ще буде нелічено, але кожна нова весна завжди обдаровує новими емоціями і мріями (навіть і тоді, коли вже не вистачає зелені для того, щоб прикрасити волосся тих, хто вже давно у літі, осені, чи, може й зимі...)
Була така правдива історія, що студенток повели на екскурсію у чоловічий монастир, от одна поспорила, що спокусить гарненкого монаха-кухаря: зайшла на кухню, рздяглася і лягла на лавку... А той як побачив її, пехрестився облив і гарячою водою. Довго дівка "спокушаа" лікарів бо нічого не могла одягнути на себе, поки рани не загоїлся...
Привіт, Попелюшечко! Щось рідко ти до нас заглядуєш! Ганрий вірш, полюбувалася ним і написала невеличку імпровізацію:
Раз пішла я на бал, Танцювали там коні розпряжені, А також табуни горбокоників і рисаків... Ну скажіть мені люди, Для кого була я наряджена? Навіть зайчик опівночі зник І з собою забрав цвіркунів. Я зняла черевики Та боса додому вернулася, Не кувала зозуля під тінню ялинових лап. Мій король десь пропав, І самотній він блудить по вулицях, Перетворює тих, кого стріне В блискітки кульБАБ.
Шелест і хруст паперу... У деяких ситуаціях нервового стресу органи чуття так загострені, що, навіть, невеличкий звук заважає, здається громом чи криком.
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('