Сб, 02.11.2024, 01:26
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1046]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2697]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3381]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [312]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4482]
Філософам [1308]
Громадянину [905]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 607

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Бабин поясок

Баба Марія стояла як укопана серед хати і, прижмуривши очі, так захоплено роздивлялася на всі боки, що аж блискучі краплі поту появилися на її лобі.
– Куди би це подівся мій поясок? – ледь ворушила пересохлими губами.
Я зирк на Іванка. Іванко зирк на мене – і враз ми обидва остовпіли.
– Та я ж його тут, на жердку, разом з сорочкою та спідницею поставила, ще в неділю після вечерні.
Іанко задуманий колупає мізинцем у носі, намагаючись пригадати собі, я теж.
– Ну, тепер іди, бабо, розперезана до церкви! – докоряє сама собі баба Марія. – А поясок в мене шовковий був, такий світленький, що аж зір брало.
Ми з Іванком мовчимо, нібито нам роти водою позаливало.
– Ви, бабині не бачили десь мій поясок?
Іванко махає головою, що ні, я теж, і рачкую за ним до дверей.
– Куди би це подівся мій поясок? – повторює баба, але ми з Іванком вже надворі. Біжимо, та де біжимо – летимо на город, де вчора барана до візочока запрягали, а з бабиного пояска батіг зробили, бо візник без батога, що не кажіть, – пустий пішоход.
Візочок стоїть собі під крилатим волоським горіхом, ніби й нічого не трапилось, рогатий скубе собі спокійно зелену травку, а пояска ніде. Ми глипнули на барана, глипнули на візок, байдуже їм до бабиного пояска, а нам...
– Куди би це подівся бабин поясок? – запитав я здивовано.
– Може, його балан з’їв? – почухав Іванко потилицю.
– Не мели дурниць, ліпше поясок шукай!
– Чому дулниць? – обурився Іванко. – Хіба полосятко не з’їло мою лукавичку?
А ось і баба Марія йде з молитовником у руці під черешню молитися Богу, бо до церкви, як її піти розперезаній?
– Плигадав! – луснув себе Іванко по голові.
– Що пригадав? – питаю.
– Поясок.
– Де він?
– На челешні, я вчола його забув на гілочці.
А поясок собі нівроку висить змійкою на гілочці черешні і такий собі світленький, що аж зір бере.
– Матінко моя небесна, заопікуйся мною! У твої руки віддаю душу мою і тіло, усе моє життя – наближалася до черешні, шепочи молитву, баба Марія, – а ти, добра небесна Мати, будь найліпшою ненькою... – І враз: – А чорт би вас забрав із шибениками! Ось де мій поясок! Богородице Діво Мати, прости мене, що серед молитви нечистого споминаю, але ці шибеники!..

Додав: traistamihai (16.04.2010)
 
Розміщено на сторінці: Проза, Трайста Михайло

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2007 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
avatar
1 virchi • 08:19, 17.04.2010 [Лінк на твір]
Сподобалося! Гарна оповідь вийшла, а головне, як на мене, з гумором і про сільське життя. up
avatar
2 shetamara • 09:25, 17.04.2010 [Лінк на твір]
:)
У нас теж часто кажуть замість "покласти" - "поставити", у мене ще й досі пролітає за звичкою. up
avatar
3 Did • 11:55, 18.04.2010 [Лінк на твір]
Справді, малі шибеники...
up hands yes


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz