У сутінках

Холону в сутінках...холону,

Під присмак терпкого цілунку,

Він не найкращого гатунку,

Ще й запах цей...одеколону.

Я тлію мабуть...так я тлію

Бо чорну пристрасть грає ліра,

повітря в грудях понад міру,

І ти так схожа на  повію.

Без бою здався я...без бою,

посіпуюються пальці й руки,

немає голосу,лиш звуки,

і ми на "ти" уже з тобою.

Затихли в грудях "піаністи",

Ти відкриваєш в вічність браму,

ми розіграли смерть...не драму

у сутінках живого міста.