Цікаво написано про любов і почуття. Уже впізнаю Ваш стиль, Ярославе. Дівчата Вас надихають на вірші, та зупиніться, обдумуйте усе перш, ніж почати новий вірш, чи поміняти дівчину, бо присвяти у Вас змінюються на дуже великій швидкості. Я - за якість!
Добре, що закохана людина так захоплена і щаслива, що аж хочеться писати вірші. Та якщо це поетичний твір, звертайте увагу на рими, будьте точніші із вираженям думки, яку хочете донести до читача.
"Тепло-синє небо посірілим місяцем пройнялось. Живе повітря холодом просякло." - спробувала уявити картину: якщо небо тепле і синє, а значить безхмарне, тоді чому місяць сірий і повітря холодне?
А остання строфа сподобалсь.
Успіху Вам і не ображайтеся на зауваження, на помилках вчаться.
О! Медбрат фото розмістив, чекайте епідемію грипу, бо після Дідового вірша тепер наші дівчата вже почали задумуватися, як би в лікарню потрапити до гарненьких медбратиків.
Цікаві загадки, люблю такі, де відповідь являється останнім словом строфи і римується. Найбільше сподобалося те, що загадки суто українські (адже у них є згадка про сало:) )
І у тих, хто далеко, теж щемить, Катрусю. Колись мені один мудрий чоловік сказав "Добре, коли пташенята покидають рідне гніздо, гірше було б, якби вони там залишалися назавжди..."
Гарно! Я на своєму кактусі обломую усі "кульки-діточки", тоді він швидше росте і робиться великою колючою кулею. Вперше зацвів два роки тому. http://virchi.pp.net.ua/publ/95-1-0-328