А я думала, що на другій частині усе закінчиться... Уже починаю боятися іншого лиха.... Алло, не треба порівнювати свою прозу із прозою пана Михайла, Ви із ним пишите по-різному, але по-своєму цікаво, захоплююче навіть! З чим і вітаю!
Клас! "Хвіст потиснув" - як немає більш нічого тиснути. Вдала рима із омонімів: іменника і дієслова: "удав - удав". Думаю, що діткам сподобається. А тепер мораль для дорослих: Будьте обережними, не ведіться на удавів, бо змію легко на шиї пригріти, потім і задавить, хоч удавай, хоч не удавай... (жарт)
Софійко, чого хочеш? За Мішу потриматися? Ми потрималися (смайлик показує язика). Я пообіцяла Тетяні, Мишковій дружині, що тіточки, ми із Світланкою, будуть себе вести добре). Вона й довірила нам його.
Не Міша у всьому винен, а його дружина! Це вона вчасно сказала мені по Скайпу, що Міша недалечко біля мене у відрядженні і дала номер його телфону. У цей період і Світлана зібрался приїхати - простий збіг обставин.