Примхливою красунею В мереживі завій Зима лишилась юною У пам’яті моїй. Постійно неусталена, Зникала крадькома Морозом підкрохмалена Зірчаста бахрома. Вдивляючись у небо я Чекав, немов маля, На те, щоб білі лебеді Знов сіли на поля. Збиралася із силами Зима не день один. Махала довго крилами Невтомних хуртовин. Сніжинками сріблястими Вкривалась рябизна. До обрію розпластана Біліла далина. Відрадою і втіхою Не в снах, а наяву Зима ходою тихою Казала: "Я живу…”
А чому й ні, не політати? Я - за! Нехай навіть у мріях, на словах...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
у Вас 
2
