Казку намалюй
мені щасливу -
легкими, прозорими мазками.
Щоб кінець,
як це казкам властиво,
цвів прекрасно-добрими квітками. Намалюй, будь-ласка,
море синє.
А десь там -
краплиночку білила
біля горизонту...
Швидкоплинне, горде
я відчую в ній вітрило. Легким рухом
пензля чарівного
закружляй навколо жовте листя!..
Хай у тиші
скверика сумного
музика дощу лунає чисто. Хочу понад плаєм
ще хмаринки -
як смішні овечки білосніжні.
На вікні самотньому
краплинки – зливи плач…
чи вуст дихання ніжне… Тихий шепіт
можеш зобразити
снігопаду-дива неземного?
…попрошу
в куточку залишити
слід надії
до порогу твого…
| 
у Вас 
0
Чудово!
(зраділа, що із мною все гаразд)
