Став у церкві на коліна І молю святих, - А надворі хуртовина Сипле й сипле сніг. "Досить", - легше, ніби, стало, - До дверей, в поріг, - Не відкрить, - позамітало, - "Не пускає гріх?..." Так три рази повертався, Аж зі страху змок, Зранку лиш опам'ятався, - Дяк вікрив замок. Лобом довелось побитись Услужив "сніжок", Буду я тепер молитись За кожен грішок...
Усе на місце розставляє мудрий час... Дякую Тобі за коментар.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Так! На все треба час! Час усвідомити, відчути, що життя і події не обов'язково руйнують тебе, часто вони просто випилюють в тобі найкращі грані як в діаманті!
у Вас 
0
