Якщо після обіду я щось не роблю вдома, то у тому винна Наталка, бо після її колискових спати хочеться А якщо серйозно, то гарні слова і голос, умієте, скажу я Вам!
Гарний вірш. Зовсім не просто писати велібри... Подумала після прочитання: не хотілося б бачити ліричну героїню "єдиною", яка зникла так із його списку.
Вірші Оксани Довгань я використвувала у шкільних сценаріях до свят,а також рекомендувала вчителям молодших класів у виховній роботі. Не знала, скілки їй років, а тепер думаю, що у дитинстві я її віршів не чула, першу книжку її побачила десь у 1993 році. Чи, може, вона почала пізно друкуватися? Подумала тут... А чому б нам не завести рубрику і не розповідати про цікавих людей, які по себе із якоїсь пичини не можуть розказати, друкувати їх твори?
Це та Оксана Довгань, що пише такі чудові дитячі вірші? Я її вірші дуже люблю, у них стільки добра, ласки, любові. Але дорослі вірші теж чудові. Тільки зовсім інший настрій тут... Ой, як добре, що є Інтернет! Стільки нового тут можна узнати і почути! Дякую, Оксано, за гарну пісню. Ви, Оксаночко, знайомі із поетесою? Вітання їй від прихильників!
Дякую, здогадувалася. Хоча читаючи вголос цей вірш, як на мене, то милозвучніше без "в". Та Ви не зважайте, то тільки думка однієї читачки. Бачу, що добре володієте словом!
Про вірш-колискову вже писала коментар. А тепер послухала пісню із таким ніжним голосом, що аж на сон потягнуло. Ні, такі пісні треба ввечері розміщувати!
Образно, наче про пори року, а там доля людська, життя, переживання, страждання і радості. Майже поема! Катю, із твоїми віршами переживаємо за ліричних героїнь, плачемо і радіємо за них. Натхнення тобі!
Чомусь здалося, що ти умієш співати... Та нічого, сама така, але не кричу,а співаю тихенько, тому ніхто не здогадується, що не вмію співати, бо не чують...
Я, взагалі, не великий знавець японської поезії, але обидва хокку сподобалися. Та й поєднання японського віршування і українського (я про серединку) теж здалося цікавим. Скільки людей, стільки й думок. Та все ж над серединкою треба попрацювати, щоб не втрачати якість гарної ідеї і вірша взагалі. Наприклад: "То був серпневий теплий ясний ранок: І місто вже ставало до роботи, Дітиська бігли гратися на ґанок, У кожного були якісь свої турботи…" - слово "якісь" збиває ритміку, а без нього було б усе гаразд у цій строфі.
Дінь-ділінь, дінь-ділінь, Всі з"їжайтеся в Ірпінь! Там Катруся у віночку Оселедців має бочку, Всім явитись без підборів, Танцюватимемо в хорі. Всі гардини познімати Прошу я Катрусю в хаті, Хай заглядують цікаві Знають,з ким там мають справу.
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('