О, інколи нестерпно хочеться зупинити час, або повернути його назад, як на дитячому годиннику, на вісім, а краще на п'ять, але це бажання приходить, напевно, в старшому віці... За вірш
Ех, я би з вами також заспівала!.. Хоч в Умані ні разу не бувала. Побачити хотілось би всіх вас, та видно не прийшов іще мій час! Тамарочко, гарні спогади, аж завидки беруть!!!
Агов! Куди це Вас заносить? І знову сум і гіркота... Ану, всміхніться - нарід просить. Все пройде: лихо і біда... І НЕ ЗАТИХНУТИ у горі душі поета й співака до поки сяють в небі зорі і поки тверда є рука!!!