Тамарочці
Ви їдете.. Коли тепер побачимось? Ні не по Скапу! А ось так, вживу, Під синім небом! Де – немає значення, Щоб можна було сісти на траву Пліч-о-пліч, поруч, просто притулитися… Недовго посидіти біля Вас… Або зі сміхом бавитися квітами, І не зважати, що гукає час… Хай він завмре на трошки із тривогами, Обабіч стежки.. Посеред трави… Ви їдете… Вже звичними дорогами… Нехай щастить… Люблю я Вас… А Ви?))
|