SITE LOGO
Вт, 05.11.2024, 13:42
Меню сайта
Наш опрос
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
Всего ответов: 350
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 361-390
Страницы: « 1 2 ... 11 12 13 14 15 ... 176 177 »

avatar
Я просто потонула у твоїм вірші, Роксоланонько, розчинилась між його рядочками... як би хотілось поблукати удвох з тобою засніженими вуличками нашого казкового міста...
avatar
Мої вітання новому поету на нашому сайті!
Вірш зрілий і осмислений, а тому це мені не дуже в'яжеться з 12-річним віком, тут бува не закралася помилка? :)
avatar
Колись мене надихнула Софійка Кримовська на такі слова...

[size=11]Холод. У душах крига. Весни згубились в дорозі.
Люд від зими не оклигав, хоч закипає розум.
В серці живе зневіра, день не несе надії,
Душі навколо сірі, втомлені від бездії.
Совість людська хвора, все, що святе, продали,
Те, що було потворне - вищу ціну дістало,
Те, що горіло в грудях - нині ледь-ледь тліє,
Слово несе облуду і покривається цвіллю.
Довго травили волю, доки її не стало,
Пишуть за нас ролі, потім ведуть на поталу.
Хто нам цю кривду робить? Доки терпцю нам стане?
Ми не в смугастих робах і не усі безталанні!
Хай собі "світу сильні" граються в "чорні ради",
Ми не раби – вільні жити себе заради!

Мало молитви в небо, час розривати ґрати,
Час починати з себе світ наш на краще міняти!
[/size]
avatar
Іринко, я їх зустрічаю щодня "великими пачками", вони завжди були, є і будуть, але й від нас з вами залежить - скільки їх буде, якою буде світ навколо нас і в яких умовах житимуть наші діти... і якщо з кожного струменітиме хоч крихточка світла і добра ( в одних -  у вигляді слова правди, у інших - у щоденній праці на благо людей ...) -  пітьма цього світу колись таки проясніє, сухе гіляччя зацвіте, може навіть й щедро вродить, але лиш тоді, як ми його будемо дбайливо підливати!
avatar
Не даваймося!
avatar
Мені також сумно від болючої реальності, я з 89 року на тисячних барикадах, так хочеться вже нарешті побачити ці омріяні зміни на краще...
А рядочки бери, Аделечко, мені для тебе нічого не шкода, та хоч цілого вірша!
avatar
Слова Шевченка і Франка також досі актуальні...
avatar
Хай, люба Катю, хай!
avatar
Вірш написаний майже 10 років тому... хочеться вірити, що скоро здолаєм!
avatar
Чудовий вірш на злобу дня!

Ні, НАРОДЕ, ти не бідний -
Маєш землю й мову рідну,
В тебе - прадіди й онуки...
Все візьми у свої руки
І неси, неси в майбутнє,
Ще й повстань супроти трутнів,
Що собі подібних плодять,
Мій улюблений НАРОДЕ!
avatar
Налякав мене той звір,
та страхам наперекір
до кінця дійшла я вірша,
аж від страху свого смішно tongue
avatar
Чудові почуття, гарний початок, а ось далі цілком підтримую пані Катерину, слід ще попрацювати над ритмом і формою. Воно того вартує, пані Галино, досвідченим поетам не слід випускати у світ таких "сирих" віршів, все повинно бути у них прекрасним - і суть, і форма.
avatar
Слід починати з себе світ цей на краще міняти!
avatar
Так, погоджуюсь, комусь відведена роль горіти, закликати і змінювати, а комусь - покірно животіти, схиливши низько голову, не бачачи сонця ніколи (це ж страшно як, можна й засліпнути).... Та все ж дивна натура людська... таке враження, що чим гірше навкруги - тим декому краще і він насолоджуєтесь власною бездухістю, безвольністю, безликістю, неспроможністю на щось у цім світі впливати... віки рабства декому досі даються взнаки... жаль мені таких людей...

А я дочекаюсь, Ірино, неодмінно дочекаюсь, чого бажаю й вам!
avatar
Знаю, пані Катерино, що підтримуєте щиро. Вірю, Ви ще дочекаєтесь світлої години для України!
avatar
Дякую, Лесенько! Кожен народ мусить собі цього поводиря виплекати з пеленок...
avatar
Від Заходу й до Сходу Україна
У прагненні Свободи піднялась.
Збагнув народ, що сила він єдина,
Яка прорве тенета всіх нещасть.

Теплом душі ми грілися в негоду,
Вогнем мільйонів звільнених сердець.
Чому ж тепер, здобувши скарб Свободи,
Його так легко зводим нанівець?!

Віки терпінь – дорога України,
Якою до Свободи вона йшла.
Та чом же рабський дух донині тліє
І ворог все сплюндровує до тла?!

Не можем допустити знов розбрату,
Бо меч ворожий досі ще висить.
Так легко заганяють нас за ґрати,
Та потім як Вкраїну воскресить?!

Як дух Свободи в кожнім буде жити –
Здолаєм ми найважчі з перешкод
І гордо зможем світу заявити:
“ВЕЛИКИЙ МИ, НЕСКОРЕНИЙ НАРОД! “.
avatar
Дай Боже, пане Іване, дай Боже!
avatar
Бог не простить, розп'яття не простить
Душі людської на хрестах облуди!
То, може, спам'ятаймося й не будем
Злом тамувати власну ненасить?
Суцільний жаль, поминки за життям,
За правдою, за волею, за щастям...
Як нам потрібне істинне причастя
І не лукаве - щире каяття!!!
avatar
Так, Наталю, мабуть, у цім вірші я й справді спокійно гойдалась на незримих хвилях чуттів...
avatar
Наче струмочок весняний лиються Ваші строфи, пані Катерино, на одному подиху прочиталось! В передостаннім рядку коми не треба...
avatar
Дякую, Оксанко, за такі приємні слова на адресу мого скромного віршика, надихаймося!
avatar
Та ж казала повертатись, ось я і повернулась... ;)
avatar
Весна, насправді - це стан душі, коли у серці не йдуть дощі...
avatar
Мабуть, кожен бачить тут щось своє...
avatar
Деколи щось таке пульсуюче виходить з мене...
avatar
Не вдасться мостами і глеблями стримати стихію води, що оспівуєш римами -
вона ж бо, ця річка, мов мрія поета, долає простори, подібно кометі...
avatar
Мені також кілька місяців не писалось (мабуть, у нас з Вами однакові віршо-ритми), а якщо щось і просилось у світ - то таке вже важке, що краще нікому не показувати, ось пару днів  тому спробувала трохи "випустити дух". Щасти й Вам у всім і завжди!
avatar
Життя - не свято, може й так, та це від нас лишень залежить,
на серці рани - долі знак у Амазонок без обмежень...
avatar
Дуже багато мудрих думок у цім творі, після кожної вартує замислитись, кожна з них має право на окреме існування, зміст сподобався, Ваші роздуми мені близькі, пане Вікторе. Лиш трохи важко читається, чи то шрифт завеликий, може б якось строфи згрупувати, бо очі розбігаються...
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz