Час біжить невблаганно крізь мізки, Не збагнути - де сон, а де яв? Світло істин, здається, вже близько, Світ втомився від протистоянь. Хмари в небі блукають безтямно, Обпікають жалі, як вогнем, Залишаю всю Суть між рядками - Чи колись її хтось осягне?... Я у мороці білім самотньо Знов шукатиму пристань для мрій І слідами чиїмись усоте Йду наосліп назустріч Зорі, Що осяє в пітьмі цього світу Мій тернистий, потомлений шлях, Душу світлом по вінця наситить - Я вже бачу це сяйво здаля. Серцем чую - лунає у висях Дивна музика янгольських сфер, Світлом істин душа вже іскриться - В цьому сяйві живу відтепер!
Пані Галино, тут не у більшості є спеціальні освіти, я до прикладу за фахом адвокат, але оскільки ми пишемо не "у шухляду", а йдемо зі своїми творіннями до людей - то постійно повинні і самі працювати над собою, аби ставати добрим прикладом для наслідування і прищеплювати своїми віршами любов до рідного слова, рідного краю, вчити людей чогось доброго і світлого. Все це у Вашій творчості є, але ще трішки зусиль не завадить прикласти, аби ці твори засіяли у всій своїй красі. Щасти Вам!
Ти музику чуєш в напоєних небом струмках, мовчанні симфоній, солодкім полоні у маревах свого безсоння, в якім безборонна, у рідних, коханих руках. Зриваєшся в світло. Шалено пульсує у венах прозріння і вище, уже не лякають вчорашніх надій попелища, а сни твої віщі пронизують темінь. Крізь нас пролітають усі непокірні вітри, бентежать уяву, розбуджують трави, що ніжаться в сонці ласкавім, на ранок зростають в нестримності рим. Встеляєш словами, що линуть з небесних осель, стежину до серця, яке крізь моря й океани до тебе озветься у ритмі інерцій весняних новел. На кінчику пензля незримого Майстра згори краплина бажання, яке розцвіте в твоїм серці у лоні світання, неначе останній безумного шалу порив...
Дуже ніжно і чуйно написано, видно, що писалося люблячим серцем. Та все ж де-не-де збивається ритм, гуляє розмір і рими просяться допрацюватись. Перед тим, як друкувати - слід перечитати вірша, вслухатись у його мелодику. Перший катрен у Вас в одному ритмі витриманий, а з другого і до кінця вже інша ритміка, спробуйте почути різницю між строфами, вони повинні лагідно плинути, наче річечка. Вірю, у Вас все вийде!
Вітаємо на нашому сайті, Віталію! Нових гарних поетів та ще й піснярів тут завжди раді бачити. Задля кращого сприйняття раджу друкувати по одному тексту за раз, в тиждень тут допускається 4-5 творів, аби усі могли ознайомитись і поспілкуватися по-дружньому. Хай щастить, творіть натхненно, коментуйте колег, шукайте друзів - тут багато гарних людей, з якими, я переконана, Вам буде приємно спілкуватись!
У всіх своя доля, у всіх своя справа, одним - йти наліво, а іншим - направо, хтось прагне життя все в багнюці провести, а інший майструє і парус, і весла, і крила гартує для довгого лету - так, долі є різними, навіть в поетів...
а, мо', шукати і не треба - воно само прийде до тебе, коли настане час світань, коли душа чкурне за грань, де світло й тінь, вогонь і лід, комети хвіст лишає слід, де сон і яв сплелись в одне - там щастя нас не обмине!
Коляда, коляда, коляда, а за нею - хрещенська вода, за водою ще трохи морозів, від яких вас не грітиме проза - лиш поезії хвилі буремні... тож вперед - Музу в друзі беремо!