Який чудовий літній вечір! В повітрі аромат левкоїв, Твоя рука лягла мені на плечі, Немов зізнання в вірності й любові. Ми сидимо в старенькому саду. Нам зорі посміхаються із неба Цю світлу мить у серці збережу І вже нічого від життя не треба. Лиш тільки б знати,що ти поруч, Що ти є,Що не одна я в цьому світі, Моя ти доле,серденько моє, Лиш ти зумієш душу відігріти. Це почуття ми пронесем через життя, Через роки,що жити нам лишились, Від самого початку й до кінця, Щоб завжди поруч два вірних серця бились.
Тема вірша прекрасна. Перша половина - ритміку видержує, а ось у другій половині дуже вже вона збивається. Позволю собі показати, як бачу цю половинку я, може й Вам сподобається. [l][/l]Лиш тільки б знати певно, що ти поруч, Я не одна, а ти зі мною є Життя іде праворуч - то ліворуч, Ми не розлучні, серденько моє. Лиш ти зумієш душу відігріти - І почуття пронести крізь життя І з нами разом будуть наші діти, Їм щиро зичим гарне майбуття. Через роки, що жити нам судилось, Від самого початку й до кінця Щоб завжди поруч вірне серце билось Любові нашої і вірності вінця. З повагою!
Чудові почуття, гарний початок, а ось далі цілком підтримую пані Катерину, слід ще попрацювати над ритмом і формою. Воно того вартує, пані Галино, досвідченим поетам не слід випускати у світ таких "сирих" віршів, все повинно бути у них прекрасним - і суть, і форма.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
