РІЧКА - Вірші про природу

Всього коментарів: 11
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Валькірія • 10:18, 18.01.2013 [Лінк на твір] Не вдасться мостами і глеблями стримати стихію води, що оспівуєш римами - вона ж бо, ця річка, мов мрія поета, долає простори, подібно кометі... 0Спам 2 zov1968 • 10:34, 18.01.2013 [Лінк на твір] Еге ж, стихію не стримати нічим. Дякую, Наталю. 0Спам 3 Oksanka • 12:10, 18.01.2013 [Лінк на твір] 0Спам 8 zov1968 • 15:17, 18.01.2013 [Лінк на твір] Дякую, Оксано. 0Спам 4 oduvan4ik • 12:11, 18.01.2013 [Лінк на твір] Влучно передали річкову вдачу! Так, природа не терпить людського ярма і рано чи пізно мстить за все, вириваючись на волю. 0Спам 9 zov1968 • 15:19, 18.01.2013 [Лінк на твір] Природу треба поважати, жити в гармонії. Дякую, Наталю. 0Спам 5 Koshkina • 12:20, 18.01.2013 [Лінк на твір] Порівняння людини і ріки. Тільки на жаль людина не може бути вільною, хіба що в думках.... 0Спам 10 zov1968 • 15:28, 18.01.2013 [Лінк на твір] Я намагався порівняти річку з диким конем, якого приборкали. Але дух колишньої свободи інколи дає про себе знати. Дякую, Ірино. 1Спам 6 Asedo1949 • 13:15, 18.01.2013 [Лінк на твір] Осідлана мостамиІ скута берегами,Несла бурхливі водиСхвильована ріка…Та, якось в літню днинуГрозою дощик линувІ, розкидавши пута,Звільнилася вода…Знесла мости і греблі,Луги омила теплі,І з волею зустрівшись,Всміхнулася вона. 0Спам 11 zov1968 • 15:32, 18.01.2013 [Лінк на твір] Дякую, пані Катерино, за вишуканий відгук. Нехай натхнення виходить з берегів! 0Спам 7 Asedo1949 • 13:22, 18.01.2013 [Лінк на твір] Вибачте, ще не подружилася з новою формою для коментарів, мав бути вірш, а вийшла проза.

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі