Христос воскрес, пане Юрію! Вітаю Вас на нашому сайті. Переконана, Ваші мудрі і проникливі вірші влиються нестримним життєдайним весняним потоком у могутню ріку поезії на нашому сайті!
Спитай себе – чи ти для України Душі вогонь готовий дати весь? Хоч жити легше тим, хто на колінах, Забувши, що таке сумління й честь, У кому дух раба живий донині, Хто у душі плекає зраду й страх, Із вуст чиїх чужинська мова лине І хто майбутнє зводить на кістках… Спинись на мить, поглянь в душі глибини – А скільки в Тобі світла та добра, На що готовий ти для України? Пора переродитися! Пора!
Коли одні тіні бездушні снують, Коли почуття витісняє байдужість, Як Твою довіру на шмаття порвуть І погляди друзів давно вже не дружні, Як світла не бачиш, хоч день надворі, Безмовна земля вже забула про збіжжя, Як з докором дивиться янгол згори, А Ти, мов дитина, що на роздоріжжі, Коли вже не знаєш – це сон, а чи яв, В якім тебе підло знов зраджують всоте, На грудях Твоїх причаїлась змія, А Ти їй віддати життя вже й не проти, Коли вчора рідний, а нині чужий, І небо без просвітку ридма ридає, Коли розумієш: а Ти ще й не жив, Бредеш манівцями, хоч думав – до раю, Коли за добро Твоє – зради ціна, Ти серце відкрив, а по нім потоптались, Коли ця реальність болючо-сумна – В Тобі й досі віра в Людину зосталась!