SITE LOGO
Сб, 23.11.2024, 16:25
Меню сайта
Наш опрос
Ваша стать:
Всего ответов: 493
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 4771-4800
Страницы: « 1 2 ... 158 159 160 161 162 ... 176 177 »

avatar
Хто навчить себе прощати - звільнить душу від оков,
Душа буде знов сіяти, в ній оселиться любов! yes
avatar
Пашо, дуже гарно написано, молодець, навіть відсутність рими не помітно, бо компенсовуєш чуттєвістю! Лиш в останньому рядку збився трохи ритм. А якщо так - "Мов пелюстки у квіток"? І спробуй забрати "Й" в останньому рядку другого куплета, бо "й" та "Ї" поряд важкувато сприймається :)
avatar
Хотіла б стати схожа на кульбабу -
до себе мрію з крилами привабить! confu9
Дякую Вам, пані Алло, за порцію позитиву від Вашого сонячного оповідання! yes
avatar
Світ мовчить?
Ні - це ми його чути не хочем,
Відрікаємось істин пророчих,
Сподіваючись - Бог все простить.
Світ стоїть?
Ні - це ми у бездушші завмерли,
Перед свинями сипемо перли,
Вдовольняючи власну лиш хіть...
Світ летить?
Так - він мчиться вперед безупину,
Вчить літати у мріях Людину
Й тамувати добром ненасить.
Світ летить -
Щоб колись досягнути до раю!
Але поки що ...Бог нас карає,
То й здається нам - Всесвіт мовчить...
avatar
В ритмі серця - всенький білий світ,
Коли мрії просяться в політ! confu9
avatar
Як гарно, що спогади гріють Поета,
Його надихають на нові творіння,
І нам також радість від Ваших куплетів...
Весни Вам довіку у серці й горіння! confu9
avatar
Трусять-трусять - не загасять,
Душа сяє надто ясно! confu9
avatar
Тож хай Твої мрії Тебе заколишуть,
Довкола осяявши морок і тишу,
А спогад солодкий розвіє тривоги
І вЕсну запросить до серденька Твого! confu9
avatar
Часом мовчання буває більш промовистим, аніж полум'яні промови...
avatar
У "парному розряді" по віршуванню є свої принади, раджу спробувати! :)
avatar
Я розірву цю сонну тишу
Піснями збурених вітрів,
Промінням серця заколишу
Тебе у цій нічній порі.
Поглянь до висі - там комета
Розтяла неба гладь хвостом,
Насправді це - душа поетки,
Що йде у безвість під хрестом...
І хоч, згораючи зорею,
Я надто скоро вниз зірвусь -
Розвію сум з душі твоєї
Й тебе довіку не зречусь! console
avatar
Без наповнення коханням навіть дуже вміло римовані рядочки не випромінюватимуть такого світла... confu9
avatar
А мені приємно, що Вам сподобалося! yes
avatar
Дякую, Василю! yes
avatar
Я вірю в те, що твоя дивна Муза
З тобою, Друже, буде до кінця,
Душі твоїй не стане, як обуза,
С л о в а правдиві замінивши на слівця... :)
avatar
Щиро дякую Вам, пані Алло! yes
avatar
Дякую! :)
avatar
Відкрила і душу й обійми,
Хотіла скінчити всі війни,
Знайти свою пристань щасливу
І знову повірити в диво! confu9
avatar
А я приєднуюся до подяки! :)
avatar
Якове, дуже теплим і барвистим вийшов вірш.
Лиш мені видається, що в кількох місцях трохи збивається ритм і бракує складу. "смієтеся? ну і дарма" - проситься ще один склад, може додати попереду "ви"?. "Шепче" наче русизм, може так "клен шепоче їй тишком "люблю". У восьмому рядочку наче забагато складів і ритм спотикається, може допрацювати?
А зміст - бездоганний! up
avatar
Головне - аби не було поразок і болючих падінь...
Дякую, Вікторе!
avatar
Мушу чесно признатися перед усіма - мені також! yes :)
avatar
Пані Людмило, з радістю вислухаємо Ваші коментарі щодо нашого з Віктором поетичного експерименту! Хочу сказати, що цей експромт у мене зайняв декілька хвилин, а ось задоволення від спільної творчості аж цілий міх! confu9
avatar
Чекатимемо з нетерпінням! А ось парне віршування справді надихає, навіть за сотні кілометрів yes
avatar
Дощами змило сніг з беріз,
Так сумно-сумно, аж до сліз... smile
Ігоре, а може краще "струмочком по дорозі", а не "ручаєм" ?
avatar
Безбережним, засніженим полем,
По якім мої стежки ведуть,
Я ступаю, зливаючись з болем,
Досі власну шукаючи суть.
Лиш оголене груддя землиці
Заціловують вітру вуста,
Вилітають з небес блискавиці,
По зчорнілих б'ють в полі хрестах.
Потомилась в далеких дорогах
До самотності звикла душа.
Йде за вітром, шукаючи Бога,
Омиваючи рани в дощах...
avatar
А мені й куточка може бути досить,
В нім любові зерна також заколосять!
confu9
avatar
У куточку серця не стою я, ні,
Я живу у ньому десь на глибині... :)
avatar
Янголи вам серенади співатимуть,
Будуть ромашки цвісти. confu9
Ти її ждатимеш і виглядатимеш,
Щоб потім у роси піти...
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz