SITE LOGO
Вт, 05.11.2024, 23:20
Меню сайта
Наш опрос
Чи є у Вашому н.п. поетична спілка, клуб?
Всего ответов: 342
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 4741-4770
Страницы: « 1 2 ... 157 158 159 160 161 ... 176 177 »

avatar
Я радію, що ти вже не плачеш,
Що тебе не лякають сніги,
І нарешті, мій Друже, вже бачу -
Все віднині тобі до снаги!
Хоч життя наше - злети й падіння,
Сум поразок і смак перемог.
Та Душі, що жадає прозріння,
Помагають і люди і Бог!
Вітер свище і небо сльозиться,
Чорні хмари по небу снують...
Пам'ятай - є у світі криниця,
У якій віднайдеш власну суть! :)
avatar
Дякую, Василю, пишу лише про те, що сама відчуваю yes
avatar
Які ж дволикі люди в цьому світі!-
Ніяк до них не звикну, хоч умри.
То безтурботно тішаться, мов діти,
То враз - немов розлючені вітри
Шматують мене словом знавіснілим,
Прокляття сиплять в спину і до віч.
Чому ж так лють їм очі заступила?
Чому в їх душах темна-темна ніч?
Та я мовчу, звикаючи до болю,
До лицемірства, зради і зловтіх…
Я лиш душі ніколи не дозволю
Хоча б на мить вподібнитись до них!

Переконана, що Ти ніколи не будеш вподібнюватись на таких! yes

avatar
Не бійся, я ніколи не змілію -
Криниця ж бо наповнюватись вміє! :)
avatar
Моя "криниця" завжди тобі радо
Дозволить дух наситить досхочу.
Як треба буде - дружню дам пораду,
З тобою разом в мріях полечу.
Не бійся, ні - так рано не змілію,
Нап'ється не один з моїх джерел.
Поділюсь тим з тобою, що вже вмію,
Додам наснаги йти лише вперед.
До світла спраглій, досі не схололій
Твоїй душі все буде до снаги -
Ти сам навчишся ласкою і болем
Себе в жорстокім світі берегти.
В пустелях світу, повного зневіри,
Сліди людей сплітаються в одне.
Відкриєш душу - світ, донині сірий,
Тобі засяє й ніжно обійме! confu9
avatar
Не можу погодитись, бо знаю тут поетів (В. Кучерук, наприклад), які цю тему розкривають значно глибше. Хоча, скільки людей - стільки думок yes Дякую на доброму слові!
avatar
Приємно, Василю, що завітали на мій "вогник" yes
avatar
Мабуть, справа не у кількості друзів - а в кількості тепла і світла, яку ми можемо дати один одному :)
avatar
Не потрібно дякувати, Вікторе, цей зв'язок якось сам виник непомітно... yes
avatar
Просто не можу відсиджуватись мовчки в кущах, коли когось незаслужено кривдять, тим більше, якщо цей Хтось - споріднена Душа! yes
avatar
Нехай хтось інший може й більше,
Але чи краще ? - хто ж то зна...
А Ти даруй нам свої вірші
І власним світлом їх познач!
А те, що пращур Твій хоробрий
Колись когось колов в бою,
Хай не лишає ран у тОбі,
Ти стежку власну май свою -
Іди назустріч долі й веснам,
Іди усупереч вітрам,
Нехай душа твоя воскресне
І відшукає власний Храм!
avatar
Мабуть, воно й не варто про таке ні писати, ні говорити, та й Вас зовсім не побили - а дехто сам себе "опустив" у такий спосіб, така моя думка yes Вікторе, на зважай, жити є чого (і кого) заради! :)
avatar
Віршик Другу написати,
Якщо це його потішить,
Надихне до нових віршів -
Це для мене справжнє свято! confu9
avatar
Дуже вдячна за поради -
Скористаюсь ними радо!
Наберу тепла у руки,
Прислухатимусь до звуків,
Зазиратиму у вічі,
Що сіятимуть, мов свічі,
Омиватимусь морозом,
Прожену з душі всю прозу,
Загартую свої крила,
Щоб у них з'явилась сила,
Надихнусь до нових злетів...
Мій привіт Тобі, Поете! confu9 :)
avatar
А мені віршувати, Ігоре, з Вами приносить невимовну насолоду, бо відчуваю, що ми розмовляємо на одній мові! yes :) confu9
avatar
Я уже збираюсь з хати - з морозеньком привітатись,
По сніжку пройтися пішки, "прогуляти" свої ніжки! :)
avatar
Я гадаю, що зима насправді не створює нашого настрою - він залежить від людей, які навколо, від тепла, яке струменить від них до нас і від нас до них, від кількості любові, що наповнює наші серця, від нашої віри в добре і світле, від мрій, які своїми крильми розганяють хмари над нами... можна багато всього нарахувати... Хіба ж не так? :)
avatar
Я б хотіла теж попасти
Під оцей Ваш зорепад
І відчути присмак щастя,
Як багато літ назад! confu9
Ігоре, Ваша зимова казка мене зачарувала і навіть мороз за вікном не таким вже страшним видається! yes
avatar
А я під бочку теж хотіла б
І по траві бігцем в садочок...
Та поки світ навколо білий
І випікає холод очі -
Про вЕсну тільки мрію в ліжку,
П"ю теплу каву, грію ніжки
І сонцесяйні пишу вірші -
Щоб жити стало веселіше!
confu9 :)
avatar
Зазиваймо вЕсну зараз - ось вона й розпустить чари,
Прожене усі печалі... Це порада від Наталі! :) confu9
avatar
Ти чого сумний, Поете?
Глянь у небо - там комети
І зірки вінок сплітають...
Знаєш - мрії крила мають! confu9
avatar
Ігоре, якщо сонечко сяє на душі - жодні хурделиці і морози нас не злякають! confu9
avatar
Ви вірно відчули, що я саме це мала на увазі yes
avatar
Вікторе, цього вірша написано рік тому, після мого "воскресіння" до життя, тому він для мене наповнений особливим змістом, хто не пережив щось подібного (не дай Господи!), мабуть, до кінця так і не збагне, про що тут написано...
avatar
Дякую, Василю! Не знаю, чи аж так сильно, але в цього вірша вкладено надто багато емоцій і почуттів... yes
avatar
Ваше Слово зачаровує, визнаю! confu9
avatar
Та ні, мабуть, не на всі (хоча мені так би цього хотілося!) але на багато тем у моїй душі відповіді вже справді знайдено, ось і ділюся своїм "надбанням" зі світом, раптом комусь стане у пригоді...
avatar
Не знаю, що Ви там подумали, але цього вірша присвячено Другові yes А "адресат" справді заслуговує на теплі слова :)
avatar
Пані Алло, та ми ж з Вами земляки, мусимо одна одну підтримувати бодай добрим словом! Будьте нам здорові і пишіть-пишіть-пишіть! yes
avatar
Бажаю, Сашо, ще багато таких ювілеїв досягти, та все ж важливіше для Поета - не кількість, а якість написаного! :)
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz