Цей світ вже давно судомить немов від смертельних ран, Душі споконвічна втома веде люд в туман оман, Жалі полинові пити - єдина з людських розваг, За вчинки нема одвіту, і правди нема в словах. Цей світ вже давно зависнув над прірвою ери Зла, Одні йдуть туди навмисно, готують життя на злам, А інші бредуть сліпцями, збиваючись на манівці. Люд впевнено котиться в яму, згасивши свічу в руці.. Сліпі і кати, і жертви, сліпий у Феміди лик, Життя стало гірше смерті, "бал править" юрба калік. Почався зворотній відлік, терпець увірвавсь вгорі... Нещасний, нужденний світе, зцілися від скверн, прозрій!
Роксоланко, якщо б могла, то під кожним твоїм словом підписалася б кров'ю... всі твої слова пишуться зболеним серцем України... ось щойно повернулась з центру, там біля Шевченка зібралась ціла площа людей, горіло сотні свічок... скажу чесно - мені там тебе бракувало, бо на віче виступало лише двоє - я і ведучий, який мене оголосив, а після мого виступу ще сказав пару слів про голодомор... тебе з твоїми віршами дуже там бракувало!
Віками нам казали: "ви не люди, Без роду-племені, невільники, отара...", Вбивали віру й волю в наших грудях Голодомор, Сибір, катівні, чвари... Мільйони душ обірвані на злеті, Розтрощені кістки не заростають. Надміру вже сумних на долі вплетень, Що досі кров'ю чорною стікають! Минають люди, племена, держави цілі, І "бумеранговий закон" чимраз сильніший. Болюча пам'ять не повинна вкритись цвіллю!!! Мільйони жертв людських було тоді НАВІЩО???
Дякую Вам усім, мої любі анумики, що не залишились байдужими і своїми щирими відгуками долучилися до цієї кривавої, але невмирущої для нас теми! Запалімо скорботну свічу за наших пращурів...
В нас у Львові цими днями будуть відбуватись різні поминальні заходи з нагоди 75-річчя великого терору в Україні, в суботу буде траурна хода від пам'ятника Бандері до Шевченка, де заплановано віче, маю запрошення від організаторів там виступити зі своїми віршами...шкода, що тебе тут нема...
Ти чому резонуєш з зимою? У душі мусить бути весна, Хоч буває й сумною вона - Все ж карбує на серця сувоях Життєствердні слова про любов, Що розтоплять всю кригу і смуток... В час зими осягаємо суті, Пізнаємо основи основ!
Буває, нам важко вловлювати хід думок іншої людини... та й маю зауважити, що війни у наших душах між світлом та пітьмою відбувається навіть тоді, коли ми спокійно гойдаємось на хвилях життя і переконані, що у нас все гаразд і життєва течія нас несе саме туди, куди слід, та, на жаль, часто це буває лиш оманою... Будьмо уважні!
Валю, я зовсім не про політику і не про наші світлі Майдани, які ніколи безслідно вже в Лету не кануть... я про ті бої, які ми ведемо на полях битв власної душі, де світло з пітьмою постійно змагаються, я про ті людські вади, страхи та хвороби душі, які не впускають нас якнайшвидше вступити в еру Духу... ось така розмова Сократа з Платоном...
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('