SITE LOGO
Сб, 09.11.2024, 04:12
Меню сайта
Наш опрос
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
Всего ответов: 350
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 2551-2580
Страницы: « 1 2 ... 84 85 86 87 88 ... 176 177 »

avatar
Гарний і глибокий вірш, що наштовхує на роздуми.
Лиш не знаю, чи є щось святіше за Любов...
avatar
Дуже дякую!
avatar
Я не лукавлю, а ось наступний мій коментар - уже майже вірш! wacko
avatar
Дякую, Оксанко, а спочатку він писався, як коментар, і не задумувався, як самостійний вірш, але бачу, що не помилилась, що його вивісила окремим віршем - бо усім подобається! wacko
avatar
Мабуть, я це роблю тоді, коли мені самій щось схожого бракує... cool
avatar
Я просто тебе описала, ну не всього, бо тоді віршик вийшов би безрозмірний wacko
avatar
Дякую за рекомендації, неодмінно скористаюсь, вже пішла за часником... заодно всіх злих духів повідганяю... wacko
avatar
Бачиш, Друже, як деколи мало треба, аби зробити ближньому приємно - всього лиш сказати щиро парочку-другу теплих слів... а цього деколи так бракує у цьому світі самоти...
avatar
Дякую, пані Катерино, за Ваші теплі слова!
avatar
В моєму житті найбільшими скарбами завжди були люди!
avatar
А Вам дякую, що помножуєте тепло, яке я випускаю разом зі своїми віршиками у світ, так дивись і льодовики почнуть танути... wacko
avatar
Повірте, пане Василю, той Друг вартий не тільки моєї уваги, але й поваги усіх на цьому сайті і не лишень тут, бо це - Віктор Кучерук!
Дякую Вам на доброму слові!
avatar
Значить - день не на марне прожила, раз комусь від мене потепліло на душі... wacko Дякую, Друже!
avatar
Ну я буваю деколи зовсім не лірична, я лише на цьому сайті така... а зазвичай зовсім інша... wacko
avatar
Та я гадаю, що багато хто себе у цьому вірші міг би впізнати, він, можна сказати, універсальний, хоч і адресований конкретному чоловікові... Дякую, що відгукнувся і приємно, що тобі тепло! tongue
avatar
Друг - це Віктор Кучерук, я просто вивела мій коментар на його останнього вірша в окремий вірш, аби зробити Другові приємно... wacko
avatar
Мені нагадуєш ти кремінь,
А часом - глину у руках,
Бо розганяєш словом темінь,
Злітаєш в мріях, наче птах,
Вхопити прагнеш промінь сонця
Чи відігнати навіть смерть,
Торкнутись крильми горизонту
І зазирнути в Книгу Сфер.
Ні перед ким не хилиш спину
І не скидаєш хрест із пліч,
Спиваєш світло з небо-сині,
Торкаєш Вічності до віч...
Ти йдеш самотнім подорожнім,
Твої супутники - вітри,
А у твоєму вірші кожнім -
Душі бентежної порив,
Яка ніколи не байдужа
До горя ближнього і сліз,
Вона щодня сіяє дужче
І в Небо свій будує міст...
Здається, все тобі під силу
І неможливого нема.
То ж розправляй, мій Друже, крила
І хай нічого не трима! snegurochka
avatar
Та який це вірш, це так - віршичок... tongue
avatar
Ай, Вікторе, не ятри душу, сам добре знаєш, що просто так такі речі не пишуться... та ще й простудилася під Новий рік, "весело" аж за край... cry
avatar
Аж самій захотілось разом з малечею на це чудне свято завітати! wacko
Попрацювали на славу!
avatar
Деколи янголи живуть поміж нас, їх крилята незримі, а впізнати їх можна по сяйві, яке вони випромінюють навсібіч... wacko Щось мені таке видається, що я це світіння бачу навіть крізь простір і час... wacko
avatar
А чи я казала, що лише сніги?... Усе народжується з любові! Чи ти не знаєш?... wacko
avatar
Та у всіх почуттях, особливо любові - багато містичного, розумом не пояснити, лише відчути можна. А кінець мені й самій подобається wacko
avatar
Полетіти "в небеса" в парі з кимось - це краса! wacko
avatar
Від цього літнього віршика мені чомусь повіяло... гарною, червонощокою, апетитною полуничкою wacko . Дякую, Аню! tongue
avatar
Себе тут бачу між рядками,
Тебе побачила в рядках...
А знаєш, Друже мій, з роками
Ми проганяєм з серця страх.
Ми навмання йдемо за серцем,
Не раз до болю і до сліз,
Бо почуття наші відверті,
І вірші добрі, а не злі.
І навіть там, де три стежини -
Ми обираєм, що крута...
Аби не зрадити Людину
У собі, Друже мій, он так! cool
avatar
Ти як у воду дивишся, але навпаки, "будь здорова" якраз потрібне, бо бігаючи тими днями по судах, видно разом зі сніжком надуло мені якоїсь бацили - тепер лежу у ліжку,п'ю чай з медом і думаю...яке життя прекрасне wacko
avatar
А мені завжди тепло і затишно біля тебе... wacko
avatar
Дякую, Іванку, твій чудовий поетичний експромт також наштовхує на роздуми...
avatar
Не знаю - що тримає? Не знаю - чи на вічність?
Залежність ця триває, і хочеться у вічі
Крізь відстань зазирнути, пізнати смаку щастя.
Що є любові суттю? Мабуть, тепло і ласка,
І ніжності безмежжя, і душепроникання.
Не знаю - чи належить нам право на кохання...
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz