Протиріччя

То веселюся без причини,

А то сумую без причин.

То я твердий, немов цеглина,

То я м’який, як пластилін.

То зачарую друзів співом,

То німоту не обірву.

Мені у снах таке властиво,

Чого немає наяву.

То душу радість залоскоче,

То серце смуток обпече.

То посвітліє серед ночі,

То потемніє без ночей.

То у житті вітри зустрічні,

То дмуть попутні вітерці, -

Чи не тому блукаю вічно,

Що йду світами навманці?

Чи не тому життя убоге

Та повне суму й гіркоти,

Що не дивлюся там під ноги,

Де обережно треба йти?

Чи не тому вірш має вади,

Що я, складаючи рядки,

Уважно слухаю поради,

Та все роблю їм навпаки?..

Багато є на світі схожих,

Хто отаке сказати б міг.

Я розуміння в них знаходжу,

Коли в житті стрічаю їх.

23.12.11