Мій Тату, мій Боже, я поруч з тобою...
В долонях Твоїх я зцілюся любов'ю...
І сльози я витру, бо знаю Ти поруч...
І долю мою малював Ти власноруч...
Я вірю... Ти знаєш, для чого любити...
Як тихо прощати... Як Благословити...
Як душу зім'яту розправити тихо
і знову кохати, розвіявши лихо...
І я припадаю, тулюсь як дитина,
аби не зламала болюча хвилина...
Щоб світла проміння в душі лиш сіяло
і серце, як можна, щоб зради не знало...
Я дякую Тату, що чуєш Ти завжди,
за руку тримаєш, підсвічуєш правду...
З колін піднімаєш, даруючи крила...
Бо Ти мій Творець, а я Твоя дитина...
І в радості й горі я йтиму до Тебе,
бо в серці моєму є стежка до Неба...
Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
