Ваша правда, Любомире, Світлано. Дуже гарний вірш! І про Суд - істину Ви сказали у вірші! Я про Суд НЕБЕСНИЙ не буду розвивати тему у каталозі поезії та прози, а от хто буде бажати, то на ФОРУМІ це можна зробити.
Правда Ваша, та чим далі йде вперед цивілізація, тим більше люди віддаляються один від одного, втрачаються моральні цінності у погоні за матеріальними... Нажаль.....
я б змiнив назву "Забутi настанoви",бo там як прo гнiв взагальнoму,а oт прo батькe -кoнкрeтнo,прo настанoви чiткo.Ну,цe так на ваш рoзсуд.. A вiрш пoвчальний
ми пересудами собі добро збираєм , а час вже роздавати радості прийшов .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Це зізнання у пристрасті, що торкається глибин душі. Але розуміємо, що відповіді на "і впевнено знати, що хочеш взаємно мене обіймати" поки немає...
virchi: Пронизливий вірш про жахи нічної атаки, що розкриває глибину травми людей, їхню лють на російського фашиста-окупанта-ката та значимість Києва як серця нації, яке ворог намагається вбити.
virchi: Відчувається, що питання не повсякденне - обставини змушують думати про від'їзд. Але серце кричить проти. про тих, хто навіть у найважчі часи не може покинути Батьківщину. Така вірність зем
у Вас 
0
A вiрш пoвчальний