Сб, 23.11.2024, 12:41
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Вірлени Н.Д. [16]
Поезія Долик Любові [8]
Поезія та проза Новіцької Ірини [1]
Поезія Андрійчук Тамари [0]
Поезія Андрійчук Дарини [1]
Поезія Shadow [2]
Поезія Колиба Максима [9]
Поезія. Ігор Крук [1]
Поезія Межова Любомира [47]
Поезія Стратович Ольги [32]
Поезія Дідик Миколи [26]
Поезія Кухарука Гліба [26]
Поезія Чернеги Олега [24]
Поезія Бугера Тетяни [11]
Поезія Ткачука Анатолія [44]
Поезія Сновиди Володимира [16]
Поезія Колибко Петра [3]
Поезія Гарасим Іванни [4]
Поезія Британ Галини [2]
Квашнівська Наталія [24]
Плід Ірина [8]
Давиденко Тетяна [15]
Олеськів Андрій [49]
Гулько Микола [14]
Лайт Юрій [11]
Грабинська Алла [43]
Артимишин Павло [34]
Багрій Марія [10]
Ткач Андрій [10]
Леся (slash) [4]
Марія (mariya_niko) [12]
Фесюк Галина [73]
Якубянець Марія [16]
Дужак Андрій [74]
Репецький Михайло [14]
Natalka-Fialka [15]
Мазур Оксана [92]
Шевців Михайло [1]
Федик Юрій [13]
Дрозд Христина [9]
Маріанна [197]
Поезія і проза Баранкевич Алли [109]
Собістянська Анастасія [1]
Ярина (yaruna) [1]
Масечко Сергій [33]
Грицай Іван [178]
Мандаринка [10]
Галюська [7]
Михальнюк Володимир [118]
Пікарось Сергій [47]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Львівщини категорії та розділи української поезії, українська проза Грабинська Алла
 

"ХРЕСТ" п'єса-трагедія. Картина 1-ша.

                                             «ХРЕСТ»

                                        (П’єса-трагедія)

 

  Дійові особи:

1. Понтій Пілат – намісник Рима в Іудеї

2. Його дружина

3.Ірод – іудейський цар

4. Астра – його полюбовниця

5. Юда Іскаріот

6. Марія – молода жінка з передмістя

7.Лазар – учень і друг Ісуса

8. Фарисей

                                     

Протягом усієї п’єси чути збуджені голоси натовпу. Вони то переходять у напружену музику, то в гомін, то вриваються в дію окремими вигуками. Їх немає тільки в сценах спогадів.

                                       (Картина – 1-ша)

 

                    На сцені Пілат і його дружина

 

ДРУЖИНА        О, зупини, благаю!

                                    У тебе  влада, сила,

                                               ти ж намісник!

 

ПІЛАТ                   Ну що ти, заспокойся.

                                                  Що з тобою?

 

ДРУЖИНА         Не можу я забути сон страшний,

                         він сниться вже три ночі.

                   То віщий сон. Пророче він не добре.

 

                Вриваються крики натовпу: Розп’яти! Крови! Крови!

 

ДРУЖИНА     Ти чуєш? Що вони від нього хочуть?

                  Цей натовп кровожерний і жорстокий!

         Ти ж сам казав, що кожний з них – людина,

                     а в купі – це без мозку людожери,

                                      що гірші за вовків!

ПІЛАТ                   Ти заспокойся, люба!

 

Я лишень намісник

                і змушений стояти на сторожі

                                                                                законів.

               Знаю, Він не винен. Я говорив з Ним

                і припав до серця мені Він також…

                                         Тільки я не можу

ламати Римом створений закон.

                                 Як я піду на це,

святоші-фарисеї

                Засиплють цісаря доносами на мене,

                 а він і так не раз вже дорікав,

                 що я прихильний до людей Юдеї.

ДРУЖИНА  О, боги милі, чи ж не раз ламав закони ти,

         а тут життя невинне врятувати не можеш!

                                                                            Чи боїшся?

ПІЛАТ             Годі, жінко! Я все зробив, що міг!

               У день святковий я право вибору їм дав:

                           Ісуса чи Варавву!

              Провина не моя, що вибрали Варавву,

                           розбійника найгіршого за всіх.

             Такий вже люд підступний і продажній

              тебе сьогодні зводять на престол,

               а завтра кинуть псові, наче кістку…

              Чому тремтиш ти? Що з тобою, люба?

ДРУЖИНА      Не в силі я звільнитися від думки,

                                                                                     що Він Месія

              і всі чутки про Нього дійсно правда.

           Переді мною зараз ожили дитячі спогади

                                                                              давно забуті.

             Як привиди, страшні вони круг мене.

              О, боги милі, дайте забуття!...

ПІЛАТ                 Люба! Мила! Та що з тобою,

                                хвора ти либонь?

                                Мерщій сюди води подайте!

ДРУЖИНА          Не треба, Я не хвора.

                 Я пам’ятаю все. Хоч була ще дитя.

                  Мої батьки запрошені були

на свято до царя Юдеї.

                 Він святкував народження дитини.

                          Обурені були усі вельможі,

                         та не з’явитися ніхто  не смів.

                        По закутках усюди шепотіли,

                         а вголос всі боялися проректи

                         про те, що полюбовниці дитину

                                  вітали, як помазане дитя.

                   Та тут ще вість пронеслась по Юдеї

                    що народивсь Месія в Вифлеємі

                        й до Ірода дійшли оті чутки…

                      О, боги милі, що тоді вчинилось!

ПІЛАТ         Не треба, люба, спогади облиш.      

                  Хто знав тоді, що хвора він людина.

                   Це тільки божевільний міг зробити.

                   Облиш, не треба!

                Цісар сам звелів забути що колись

                    носив корону божевільний цар.

                     Нема царя крім цісаря у Римі…

                    Ти знов мені про Нього нагадала…

                    Якби не те химерне слово «ЦАР»,

                           то міг би врятувати я Ісуса.

ДРУЖИНА   Ти ж сам казав, що то неправда все.

                    Не  мріє він про царство тут в Юдеї,

                     то вигадка безглузда фарисейська!..

                   Своєму слову ти вже не господар?..

ПІЛАТ               Не плач.

ДРУЖИНА             Я вже не плачу більше,

                      та тільки тут                                                                                                                                   страшне передчуття

                                     мене гризе.

                                            Болить і ниє в грудях…

ПІЛАТ                 Ну, годі, йдемо до покоїв, люба,

                     бо сонце вже немилосердне стало.

ДРУЖИНА    Там челяді стовбичить завжди повно,

                                                                                 не піду я,

                           бо мушу розказати тобі    

                                                                              вже все.

                                       Переконайся сам,

                     що провидіння було то із неба.

ПІЛАТ                    Ет, дурниці!

                                   Це казочки сіонських мудреців.

ДРУЖИНА        Але ж я бачила усе сама:

                        і зірку в небі, і чудове сяйво,

                        і ніби чула навіть дивний спів,

                        що відігнав дитячий сон…

ПІЛАТ            Ти спала.

ДРУЖИНА           О ні!

                                  А потім… потім…

                                  море сліз і крові…

                                  то жах,

                                        коли невинні

                                                 діти гинуть!…

          Мене тоді сховала мати у тронний зал.

                                Вона ж бо добре знала,

             що не посміють царські посіпаки

                                                   шукати там.

                                 То так воно і сталось.

                  Ти знаєш що то за хвороба люта

спіткала Ірода?

                                  Я знаю таємницю

                                  і довго у душі її ховала…

                  Як зараз бачу ту страшну картину…

 

Вона затулила обличчя руками, ніби бажаючи захистити себе від спогадів. Гасне світло.

 


Додав: allagrabinska (19.04.2011) | Автор: © Алла Грабинська
 
Розміщено на сторінці: Грабинська Алла

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2531 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): свідки, суд, Ісус, Понтій Пілат

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
avatar
1 Asedo1949 • 20:41, 19.04.2011 [Лінк на твір]
Щось мені нагадало екранізацію твору М.Булгакова "Майстер і Маргарита". Мене вразили переживання дружини. hands hands hands hands hands hands hands
avatar
В деяких біблійних перекладах згадується про дружину Понтія Пілата і мене то. чомусь зачепило. Мене завжди хвилювало питання:- Що саме відчували тоді намісник і його дружина. Вони ж не вірили у вину Ісуса...
avatar
3 45tom • 22:04, 19.04.2011 [Лінк на твір]
Я все не так зробив, першу частину прочитав другою...нічого вже розібрався! hands hands hands
avatar
Я не втрафила. Треба було одразу по дві картини давати на сайті, а я розділила...
avatar
5 Did • 23:04, 21.04.2011 [Лінк на твір]
Такий вже люд підступний і продажний, -
тебе сьогодні зводять на престол,
а завтра кинуть псові, наче кістку...
Мало що, мабуть, змінилося з тих пір?..
avatar
Воно як і змінилося, то тільки на гірше!!!
avatar
7 Did • 23:57, 21.04.2011 [Лінк на твір]
На жаль, це прада. yes
avatar
Лишається сподіватися, що колись народяться нові кращі покоління, інакше БОГ не приніс би в жертву за наші гріхи свого улюбленого СИНА!!!
avatar
9 metman17L • 13:26, 24.04.2011 [Лінк на твір]
Нарешті, знайшовся час почитати.
Цікаво...
avatar
Дякую! Мені приємно, що не обійшли мене своєю увагою!!!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz