Не стріляй! – Я прошу тебе, друже,
Бо життя – превелика ціна!
Не зостанься, мій брате, байдужим
До страждань, що приносить війна!
Ти ж бо також із плоті і крові,
І у тебе – Господня душа,
І тобі у часи вечорові
Серце спогадом день прикраша…
Не стріляй! Не вбивай серце брата!
Перед Богом всі рівні в правах.
Бачить думи царя Він і ката…
Сльози, мам і дітей, в молитвах…
Не стріляй! Хай воєнна соната
У серцях не зворушує страх,
Що пустою залишиться хата
І надія дітей кане в прах…
Краще сядемо в хаті до столу,
Де духмяний, смачний коровай…
Опусти свою зброю додолу...
- Я прошу тебе, брат, не стріляй!!!
Давайте, ще раз пройдемося стежками Української історії, яка відбувалася на Ів.-Франківщині в с. Бабухові. Розкажу я вам, як відзначали Меланки, в не такі вже й давні часи, що заворожували своєю веселістю і забавою. Так, саме забавою можна назвати ті пісні і розваги, що на підсвідомому рівні повторюються з року в рік в переддень старого Нового року. Саме так проводжали наші прадіди старий рік, і зустрічали новий з піснями, танцями, з позитивними емоціями. Тринадцяте січня... Читати далі
