| "Невидане" - вірші, які не увійшли до збірок. Тобто до Вашої уваги - ексклюзив від Любові Долик. Перейти до головної сторінки поезії Любові Долик Перейти до І частини "Невиданих" віршів До ІІ частини "Невиданого" - за цим лінком А за цим лінком знайдете ІІІ частину творів Я не маю сумнівів, що усі твори увійдуть до складу різних за назвою збірок. Кожен із Вас знайде у цій добіркі поезії вірш за "смаком". Тож пишіть, які твори найбільше Вам сподобались. НАЩАДКАМ
Вам невідома та навала мук,
історія – мов сон, страшний, далекий.
Навіщо вам тривожитись? Лелеки
у небі сяють первоздáнним дивом,
Й блакить висока, й золотиться нива.
І не згадаєте про ті мільйони душ,
Що замордовані за волю цю і небо.
Не заколисуйтеся забуттям! Не треба!
Як зрадите своє коріння й мову –
Ото буде вам “диво калинóве”!
Побачите з “колиски всіх народів”,
Як “старший брат”, звеличиться на Сході!
А нам – хіба зневага їх пихата!
Благаю вас, не можна забувати! МИ МАЛО МОЛИМОСЯ ЩЕ ЗА УКРАЇНУ
Ми мало молимося ще за Україну.
Її земля для нас – ще не свята.
Щодня байдужі нам її руїна,
й краса розкішна, і гірка сльота.
ПР.
А Україна – сопілки пісня,
А Україна – в моїх думках,
Болюче серце, криваве й грізне,
І веселковий до неба шлях.
Нам в серце Бог дав джерело любові,
та в першу чергу любимо – себе...
Чого ж земля ця пила стільки крові,
як кожен далі заздрісно гребе.
Чи люд простий, а чи мужі державні,
що направляють часу колобіг, –
ми – українці, ми – в одній державі
стрічаєм літо і холодний сніг.
Це тут народжуються найдорожчі – діти!
Ми їм бажаємо найкращого життя.
У цій землі нас будуть хоронити...
Коли ж знайдемо
розуміння, сприйняття,
Щоб разом – не лише іти крізь біди,
А разом –
чесно –
жити кожен день!
І Україна отоді розквітне!
Для нас. Для українців. Для людей. Дóлик Любóв Юріївна народилася 2 березня 1965 року в місті Старий Самбір Львівської області (місто ще називають воротами у Карпати). З дитинства дихала повітрям “Лісової пісні”.
Пише поезії, пробує творити малі прозаїчні форми.
| 
