| Нові вірші Вірлени Н.Д. ПРОВЕСІННЄ уривок І вийшла я в небо – висóко,
Весни до болю упилась,
І кров моя березовим соком
У жилах березових лилась. А вéсни небесні линуть, линуть – ждуть,
Витягують душу на журавлине крило-плече,
У венах у мене гаряча солона ртуть
Пече.  та Сергія Дуба СПОГАД З ДИТИНСТВА уривок
Заплющу очі й бачу, наче вчора -
Хлопчина в довгому плащі,
Рибальські чоботи підвернуті на скору,
Торбина й довга вудка у руці. А поруч чимчикує Міха -
Це мій найкращий в світі друг.
Для нього теж найбільша втіха
Вода, болото, ліс та луг. 
| 
