...Біль душі можна сприймати по-різному… Закопати якнайглибше,
сховатися за маскою вдаваного благополуччя. Та чи можна
заховатися від себе? Чи загоїться рана, засипана товстим шаром
забуття? А може, варто, як би це не було важко, дістати той
біль на поверхню, вилити, виплакати, спокутувати, аби жити
далі? Мій біль – мій гріх – моя совість. Я дістаю мій
біль з глибин душі, я ділюся ним з вами. Я гірко розкаююсь і
молю про прощення…