Невмиту правду !!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Гарне порівняння! Сподобалося! )))) Крик Душі)))) Знаєте, можна сказати що немає справедливості, але її ніколи не було))) Хіба ні? ))) Завжди людина бачила і добре і погане... Ніколи не було щоб люди одночасно і довгий проміжок часу лише раділи. Мені здається що це нормально, а ненормально було б інакше. Колись уявила світ без болю і всього погано... Моторошно стало. Люди- роботи.... Хоча, сьогодні в голові вже формуються обриси (умовно кажучи) ідеального світу. Але для нього потрібно мислення людей кардинально змінювати))))) Бачите, скільки думок після прочитання)))))))) Тому, ну як критикувати чи не критикувати? ))) 5))))
Дякую, Наталіє.Цікаві думки у Вас викликав вірш.Я навіть здивувалася.Знаєте, справедливість – всього лише результат порівняння. Але люди самі придумали мораль і сперичатися про її аксіомні постулати безглуздо. Я ж зачепила тему,про яку, думаю, мало хто задумувався і таку, яка є досить суперечливою. А саме - канонізація Володимира Великого і княгині Ольги... Два політичні діячі, які розглядали запровадження християнства, як прогресивний дипломатичний крок і за цей політичний поступ їх удостоїлти звання святих. До речі, канонізацію українських святих запровадив Ярослав Мудрий (син Володимира, правнук Ольги). Цікава річ.Не роблю ніяких висновків,хочу почути думку відвідувачів сайту.
Я теж був раніше такої думки як і Ви щодо канонізації княгині Ольги. Проте коли більш глибше ознайомився і їх життям (життям у язичницькому світі), то усе стало зрозумілим і я теж підтримую, що таких людей, за їхні справи потрібно дійсно канонізувати. Тільки раджу знайомитись із історією їхнього життя не з підручників, які були написані в основному людьми далекими від християства. === А от щодо канонізувати чи ні людей, то тут треба дуже виважено підходити до питань і після ознайомлення із традиціями православної церкви, священнослужителями, життям святих і т.д. === особисто я сприймаю рядки Вашого твору: "Вибачте, коли звання „святий”, „свята” За держзаслуги роздається." як укір нашим політикам, які роздають звання "народний артист України", "заслуженй артист" не за справжні заслуги перед нацією, а за ступінь родинного зв*язку, товстий гаманець, політичну приналежність. З цієї точки зору - Ваш вірш - Супер!
Хм..нещодавно ми з моїм другом (він агностик, я - теж агностик з глибокою симпатією до буддизму) сперечалися на тему "Що краще для України: язичництво чи монотеїстичне християнство". Так от, одним з моїх доводів на захист державної релігії було: "Ти що, Дмитрику, прикинь, ти б мусив тримати в хаті зображення кожного з божків-ідолів, і ставити кожному з них окрему свічечку-ото по держекономіці удар!" А мій опонент відповів:"А те, що канонізовано силу-силенну святих і в церковному календарі нема жодного вільного дня, щоб ми не святкували зачаття/народження/смерть/і т. д. котрогось святого - хіба то не та ж сама політеологія, як у язичників? І справді, чим римський Нептун гірше за християнського Павла, що відповідає за благополуччя подорожуючих на воді) Вважаю, що направду канонізованих забагато..Обмежились би 11 апостолами + 11 канонізованими жіночками (щоб не виникало релігійного шовінізму). Проте, то лише моя думка.
Для роздумів, не ображаючи інших: "Алёша был безбожник – да не из таких, знаете, агностиков, каких сейчас много развелось среди образованных людей, так что уж кого и не спросишь, чуть не каждый отвечает: “Допускаю существование Высшего Разума, но полностью за сие не поручусь”, а самый что ни на есть отъявленный атеист."
Б. Акунин. “Пелагия и чёрный монах”.
=====
Агностицизм (от греческого agnostos - недоступный познанию), философское учение, отрицающее возможность познания объективного мира и достижимость истины; ограничивает роль науки лишь познанием явлений. Последовательный агностицизм представлен в учениях Дж. Беркли и Д. Юма.
Агностицизм Идеалистическое философское учение, утверждающее, что для человеческой души невозможно познание как сверхчувствтвенного, так и объективного мира и его закономерностей, достижимость истины и, следовательно, невозможно богопознание (!). Всякое познание, по мнению агностиков, приобретается только при посредстве органов чувств, познанием явлений. Следовательно, предметом человеческого познания может быть лишь то, что доступно этим чувствам, т.е. один чувственный мир. Создаваемые человеком нравственные принципы и представления о высшем существе, о Боге, суть не более, чем результат того же опыта и деятельности души и ее естественного стремления найти вездесущую и всепроникающую силу, которая обуславливает и сохраняет мировой строй.
======= А по великому рахунку, Юто, то проблема в іншому - у нашій країні, яку ще називають православною (хоча вже можна називати її безбожною і атеїстичною), про християнство розмірковують усі, крім християн (буддисти, індуїсти, і т.д.), а про православ'я - усі (сектанти, розкольники, атеїсти), крім православних. Хочемо віру підім'яти під себе, як нам краще, як ми її розуміємо. А так ніколи не буде. А якщо буде так - станемо звичайнісінькими сектантами...
Нічого не маю проти християнства. Така ж монотеїстична і прошовіністична релігія, як і решта сучасних основних віросповідань. Тим більш, що всі ці релігії тісно переплітаються (от, наприклад, Ісус та Будда в мусульманстві лише пророки, побратими Магомета, а в індуїзмі, що беззаперечно християнство сягає коріннями в нього, Господь займає дещо другоряднішу нішу, ніж його батько. Та й в самій біблії маємо поєднання Старого (основа іудейського вірування) і Нового (основа християнського) вірувань. І нічого: ми сприймаємо то як належне. Агностицизм я вважаю виявом чогось на зразок релігійного плюралізму (ну, щось на кшталт теорії Павича) Він дозволяє більш об"єктивно дивитись на речі і цінувати їх незалежно їхньої належності до тієї чи іншої культури..чи ментальності)) А повний атеїзм - не те щоб утопія, але його повне прийняття нищівне для людини, яка усвідомила його. Атже тоді починається одвічна проблема екзистенції: вся відповідальність за скоєне і прожите падає на плечі самої людини, яка вже не може підсвідомо перекласти цю відповідальність на вищі сили, бо їх заперечує. Такий тягар, нажаль, - непосильна ноша) "следовательно, невозможно богопознание "- а хіба не це сама головна біблійна теза, яка вчить сприймати Бога як щось позачасове і завждиіснуюче і не докопуватись до причин Його появи?) Як убогий, тимчасовий любдський ум може вповні пізнати правічний Абсолют?)) Пи. Си. Ми ж про канонізацію говорили, здаєЦЦя.. а вийшли на такий глобАл)
Ух,я, чесно кажучи,не дуже радію,що Ваша полеміка зайшла аж до вияснення існування "правічного Абсолюту".Це справа душі кожної окремої людини.Дискутуй,не дискутуй,тут те,що не відчуєш серцем, розумом не сприймеш.Проте, дякую за увагу до вірша.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")