Сіріус
Сіріус Я зірву із нічної блакиті Ясне сонячне сяйво - Сіріус, Щоби твого кохання добитись, Із богами я силою зміряюсь. Хай помре переможений ворогом (Задля тебе на все піду - байдуже!) Те життя не оціниться дорого, Як не було кохання в нім райдужне. Нехай Сіріус поле освітлює, Поле бою, де ляже один із двох. Я на бій іду з совістю чистою, І мій розум іще не всох. Обирай опонента сама мені: Хоч Геракла, хоч Зевса - справлюся! Незліченні кохання дні: Поцілунком твоїм оправлюся. І я житиму доти, вір завжди, Поки в серці моєму полум'я. Та як тільки покинеш ти - Спалахне у вогні Земля.
Другие материалы по теме
Додав: NeoNick (24.12.2007)
| Автор: © Дідик Микола
Розміщено на сторінці : Поезія Дідик Миколи , Філософам
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 3330
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
0
