Сіріус
Я зірву із нічної блакиті
Ясне сонячне сяйво - Сіріус,
Щоби твого кохання добитись,
Із богами я силою зміряюсь.
Хай помре переможений ворогом
(Задля тебе на все піду - байдуже!)
Те життя не оціниться дорого,
Як не було кохання в нім райдужне.
Нехай Сіріус поле освітлює,
Поле бою, де ляже один із двох.
Я на бій іду з совістю чистою,
І мій розум іще не всох.
Обирай опонента сама мені:
Хоч Геракла, хоч Зевса - справлюся!
Незліченні кохання дні:
Поцілунком твоїм оправлюся.
І я житиму доти, вір завжди,
Поки в серці моєму полум'я.
Та як тільки покинеш ти -
Спалахне у вогні Земля.
Другие материалы по теме
| 
у Вас 
0
