Сіріус
Сіріус Я зірву із нічної блакиті Ясне сонячне сяйво - Сіріус, Щоби твого кохання добитись, Із богами я силою зміряюсь. Хай помре переможений ворогом (Задля тебе на все піду - байдуже!) Те життя не оціниться дорого, Як не було кохання в нім райдужне. Нехай Сіріус поле освітлює, Поле бою, де ляже один із двох. Я на бій іду з совістю чистою, І мій розум іще не всох. Обирай опонента сама мені: Хоч Геракла, хоч Зевса - справлюся! Незліченні кохання дні: Поцілунком твоїм оправлюся. І я житиму доти, вір завжди, Поки в серці моєму полум'я. Та як тільки покинеш ти - Спалахне у вогні Земля.
Другие материалы по теме
Додав: NeoNick (24.12.2007)
| Автор: © Дідик Микола
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
0
