Буяв “міленіум”, була ти не сама, Серед яскравих, сяючих вітрин, Короткий погляд і несказані слова, Я також був в цей вечір не один. Все відбулося швидко, мимохідь, Лишивши думку, що тепер зі мною скрізь: Невже і ми, як два тисячоліття, Зустрілися на мить, Щоби назавжди розійтись…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1842 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
