Чого шукаєш снігом ти,
Коли залишиш ті сліди?
Навіщо прагнеш в височінь,
Де чути тільки серця дзвін?
Там срібло і небес блакить
Тебе відштовхує, болить.
І залишає в самоті
У тій пустелі крижані.
Сліпуча чистота навкруг
Осяє простір твоїх мук.
Там ти побачиш новий шлях
Та чи зупиниш страху крах?
Усе, що нам дає зима
Це лише мрії і слова,
Це тиші цвіт і білий лід,
Це лиш думок безмежний світ.
Це все вже маревом здається, А серденько тривожно б"ється ... В снігу слідів не віднайти...
Чого й кого шукаєш ти?
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
Цікавий вірш п. Маріанно